3Б/л 25.05.22 Бронхіальна астма.

 

Група 3Б л/с   Практичне заняття № 8            4 сем.

Викладач	Кіон О. І.
Предмет	Педіатрія
Дата	25.05.2022
Тема	Бронхіальна астма.

 

1. Завдання: Виконати у щоденнику

№ 1 Записати та вивчити алгоритми:

НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В РАЗІ НАПАДІВ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ

Невідкладна медична допомога на до госпітальному етапі в разі нападу бронхіальної астми

1. Дитину заспокоїти.

2. Забезпечити доступ свіжого повітря.

3. Звільнити грудну клітку від стискаючого одягу.

4. Оксигенотерапія чистим зволоженим киснем через маску.

5. Інгаляція дозованих аерозолів : сальбутамол, вентолін, беротек, фенотерол 1-2 дози через кожні 20 хв протягом 1 год.

6. Інгаляція дозованого аерозолю атровент: 1-2 дози 3 рази на добу.

7. Еуфілін внутрішньовенно струминно 2,4% в разовій дозі 0,15-0,2 мл на 1 кг маси тіла на ізотонічному розчині натрію хлориду (15-20мл).

8. За відсутності ефекту – госпіталізація.

 

Невідкладна медична допомога в разі легкого нападу бронхіальної астми

1. Заспокоїти дитину, не допускаючи виникнення обстановки нервозності й метушливості; надати їй зручне положення – напівсидячи.

2. Забезпечити доступ свіжого повітря, Звільнити грудну клітку від

одягу, що обмежує рухи.

3. Доцільно для рук і ніг проводити гарячі ванни тривалістю 10-15хв з температурою води 37-420 С.

4. Призначити інгаляції за допомогою дозованого інгалятора «Беротек» (0,2 мл препарату на 1 вдих), сальбутамолу (0,1мл препарату), «Асмопент», «Алупент» - 1 вдих 2-3 рази на добу або пероральне введення одного з бронхолітиків: еуфіліну (3- 5мг на 1 кг маси тіла на добу), теофедрину, антасману ( дітям дошкільного віку ¼-1/2 таблетки, школярам ½-1 таблетки на одне вживання, 1-2 рази протягом дня чи бронхолітину (1/2-1 чайна лохка, 3-4 рази на день).

5. Застосовують муколітичні та відхаркувальні засоби, які спряють очищенню дихальних шляхів від накопиченого секрету. Найчастіше це препарат лазонвал ( амброксол) у вигляді таблеток по 30 мг та сиропу. Показані препарати, що містять калію йодити (2% розчин, який запивають молоком, по 1 чайній ложці дітям до 5 років, по 1 десертній ложці – до 10 років, по 1 столовій ложці – старшим ніж 10 років).

 

Невідкладна медична допомога в разі нападу бронхіальної астми середнього ступеня тяжкості

Застосовують ті самі терапевтичні заходи, що й під час легкої форми.

Додатково призначають:

1. Внутрішньовенне введення ( струминне або краплинне) 2,4% розчину еуфіліну 0,2-0,3 мл на 1 кг маси тіла на ізотонічному розчині натрію хлориду ( до 100-150мл).

2. Алупент у дозі 0,2-0,5 – 1 мл 0,05% розчину в 50-100мл ізотонічного розчину натрію хлориду, внутрішньовенно краплинно або підшкірно (0,5-1,0мл ).

3. Внутрішньовенно краплинно вводять 10% хлорид кальцію 0,2мл на 1 кг маси тіла та 0,25% розчин новокаїну (1-2 мл на рік життя).

4. Щоб зняти бронхоспазм, застосовують бронхолітичні препарати таких груп:

- ß2 –антагоністи короткої дії ( до 6 годин) – сальбутамол, фенотерол (1 вдих 2-3 рази на добу) і препарати тривалої дії ( до 12 год) – серевент,формотерол;

- холінолітики –препарат атровент, тривалість дії до 6 год, доза 1-2 вдихі аерозолю 3 рази на добу;

- препарати ксантинового ряду: теофілін всередину по ¼-1/2 табл, школярам ½-1 таб 1-2 рази на добу;

- комбіновані анти астматичні аерозолі, які містять симпатоміметики та холіноблокатори: дітек, беродуал, італ. Плюс.

5. Протизапальні, протиалергійні препарати:

- італ. – дозовний аерозоль ( 2 вдихі 4 рази на добу);

- тайлед ( у 4-10 разів ефективніший за італ.) – 2 інгаляції 2 рази на добу.Для ефективного дозування в дітей молодшого віку застосовують пристрій – утримуючу камеру Файзон- Еар (спейсер).

6. Сеанси рефлексоголкотерапії.

 

Невідкладна медична допомога в разі тяжкого нападу бронхіальної астми

Крім терапевтичних заходів, які застосовують для лікування середньо тяжкого нападу бронхіальної астми, призначають:

1. У вену краплинно глюкокортикоїди в дозі 5-7 мг на 1 кг маси тіла на добу.

2. Доза еуфіліну для внутрішньовенного введення ( краплинно) збільшується до 0,3-0,4 мл на 1 кг маси тіла, після чого слід давати перорально до 20 мг на 1 кг маси тіла на добу.

3. Інгаляції 30-60% зволоженого кисню через маску або носовий катетер.

4. Муколітики.

5. Обов’язково вводять гепарин, який поліпшує гемодинамику в малому колі кровообігу. Вводять у вену 4 рази на добу в разовій дозі 50-100 ОД на 1 кг маси тіла.

6. 4% розчин натрію бікарбонату, в розрахунку 2-4 мл на 1 кг маси тіла за 2-3 приймання ( під контролем кислотно-лужної рівноваги).

7. Найсильнішими протизапальними препаратами є глюкокортикостероїди. Їх слід призначати в разі тяжкого нападу або для зняття астматичного стану. Використовують такі інгаляційні стероїди:

8. беклометазону дипропіонад (бекотид) , будезонід, флунізолід. Кількість інгаляцій ГКС на добу не повинна перевищувати 3-4 рази.

9. У разі бактеріального запалення призначають антибіотики.

10. Призначають фітотерапію, гомеотерапію, фізіотерапію.

11. У разі неефективності терапії показаним є наркоз ефір-фторотановою сумішшю з наступною інкубацією, бронхіальним лавашем при збереженому спонтанному диханні або на фоні штучної вентиляції легенів.

 

НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ ПРИ АСТМАТИЧНОМУ СТАНІ

Невідкладна допомога на догоспітальному етапі

1.   Забезпечити доступ свіжого повітря.

2.   Відмінити симпатоміметики!

3.   Звільнити грудну клітку від стискаючого одягу.

4.   Оксигенотерапія чистим зволоженим киснем через маску.

5.   Налагодження моніторингу за частотою дихання, пульсом, AT, газовим складом крові.

6.   2,4 % розчин еуфіліну в разовій дозі 5 мг на 1 кг маси тіла внутрішньовенно струминно на 15-20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

7.   2 % розчин но-шпи 1 мг на 1 кг маси тіла внутрішньо-м'язово.

8.   З % розчин преднізолону 2-3 мг на 1 кг маси тіла (гідрокортизон 10-15 мг на 1 кг маси тіла) внутрішньо-м'язово або внутрішньовенно струминне.

9.   Термінова госпіталізація.

Невідкладна допомога на госпітальному етапі

1.   Введення рідини через рот (загальний об'єм у 1,5 рази більший від вікової фізіологічної потреби): 5 % р-н глюкози та ізотонічний розчин електролітів (стандартні розчини для пероральної регідратації — "Ораліт", "Регідрон" та ін.) у співвідношенні 2:1.

2.   Введення бронхоспазмолітиків:

•     інгаляції сальбутамолу, фенотеролу, тербуталіну - 2 вдихи дозованого аерозолю, через 10-30 хв можливе повторення процедури;

•     інгаляції за допомогою аерозольного інгалятора - 0,5% розчину сальбутамолу або 0,5 % розчину фенотеролу в розведенні ізотонічним розчином натрію хлориду 1:1, 10 вдихів; можливе повторення процедури через 10-30 хв. Частота серцевих скорочень не повинна перевищувати 180-200 хв.

Ін'єкції:

•     фенотерол внутрішньовенно 0,0015-0,004 мг на 1 кг маси тіла;

•     сальбутамол внутрішньовенно 0,0015-0,004 мг на 1 кг маси тіла (максимальна доза до 0,01 мг на 1 кг маси тіла) протягом 10 хв;

3.   Преднізолон у початковій дозі 2-5 (до 10) мг на 1 кг маси тіла внутрішньовенно;

4.   Седативна терапія в разі вираженого неспокою (протипоказання при гіперкапнії):

•     фенобарбітал 5-10 мг на 1 кг маси тіла;

•     діазепам 0,2-0,5 мг на 1 кг маси тіла.

5.   Для корекції метаболічного ацидозу введення 4 % розчину натрію бікарбонату.

6.   Секретолітики: бромгексин внутрішньовенно по 4 мг або всередину по 4-8 мг 3-4 рази на добу;

7.   Препарати дигіталісу в разі загрози декомпенсації серцевої діяльності;

8.   Антибіотики за наявності ознак бактеріального інфікування;

9.   Інтубація трахеї і проведення ШВЛ в разі неефективності всіх зазначених заходів.

 

НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ ДИХАЛЬНІЙ НЕДОСТАТНОСТІ

Допомога на догоспітальному етапі.

1. Звільнити від одягу.

2. Надати дитині підвищене положення тіла.

3. Гумовим балончиком або чистою марлевою серветкою звільнити ротоглотку від слизу харкотиння.

4. Забезпечити доступ свіжого повітря.

5. Оксигенотерапія чистим зволоженим киснем через маску із кисневої подушки.

6. Негайна госпіталізація.

Допомога на госпітальному етапі.

1. Надати дитині підвищене положення тіла.

2. Провести аспірацію слизу та харкотиння стерильним катетером за допомогою електовідсмоктувача.

3. Оксигенотерапія через носовий катетер – чистий зволожений кисень протягом 20 хв або 40% кисень 5-8 л за 1хв постійно.

4. Соляно-лужні інгаляції.

5. Змінювати положення тіла дитини в ліжку кожні 30-60 хв, вібраційний масаж грудної клітки в дренажному положенні.

6. 2,4% розчинон еуфіліну 40,15 мл/кг маси на 10% розчині глюкози 10 мл/кг маси в/в крапельно.

7. Кокарбоксилаза 5,8 мл/кг маси на 5 мл 10% розчину глюкози в/в струминно.

8. 5% розчин аскорбінату натрію 0,2 мл/кг маси на 5 мл 10% розчину глюкози в/в струминно.

9. Інфузійна терапія з метою регідрації 10% розчину глюкози 15-20 мл /кг маси в/в крапельно.

10. 1% розчин бікарбонату натрію 10 мл/кг маси, поїти дробно протягом доби.

 

№ 2. Заповнити таблицю: Бронхіальна астма.

Визначення
Етіологія
Класифікація	За формою:	За ступенем важкості:
Профілактика

 

№ 3. Заповнити порівняльну таблицю: Бронхіальна астма у дітей.

Тяжкость                                перебігу Ознака	Інтермітуюча	Персистуюча
		Легка	Середньої тяжкості	Тяжка
Частота виникнення симптомів
Порушення сну
Нічні симптоми
Загострення
Обмеження фізичної активності
Оцінка ступеня бронхіальної обструкції

 

№ 4. Задачі:

1. Дитина 11 років доставлена в стаціонар машиною “швидкої допомоги”. При огляді стан тяжкий, неспокій, ядуха. Приступ ядухи виник 12 год. тому. Мати давала дитині “сальбутамол”, бронхолітин, протее покращення не було. Викликано “швидку допомогу”. При огляді стан дитини тяжкий, виражені неспокій,  блідість і сухість шкіри, акроціаноз. Дихання почащене (36 за 1 хв.), шумне із затруднени  видихом, частий сухий кашель з виділенням невеликої кількості в’язкого харкотиння. Дитина займає вимушене положення з фіксованим плечовим поясом, грудна клітка бочкоподібна. Перкуторно над легенями коробковий звук, при аускультації – велика кількість сухих хрипів, поодинокі вологі хрипи. ЧСС 120 за 1 хв., артеріальний тиск підвищений. фельдшер якої ввів дитині еуфілін. Ефекту від лікування не наступило, дитину госпіталізували. При дослідженні газового складу крові: РО2 56 мм рт. ст.,  рСО2 65 мм рт.ст.

1.   Сформулювати фельдшерський діагноз.  

2.   Які обстеження необхідно провести?

3.   Скласти план лікування.

 

2. До фельдшера ФАПу звернулась мати дитина 5 років з приступом ядухи. Хлопчик від І доношеної вагітності, пологи не ускладнені. Маса при народженні – 3800 г, на природньому вигодовуванні знаходився 9 міс. З 2 міс. виникли прояви атопічного дерматиту на обличчі з наступними його загостреннями в другому півріччі життя на вживання яйця, курячого м’яса, полуниць. З 1,5 року часті респіраторні епізоди. В 2,5 роки розвинувся перший приступ ядухи. Наступні приступи виникали майже щомісячно, частіше вночі, короткочасні. При перебуванні влітку в селі у родичів приступи не виникали. Проживає в старому будинку з пічним опаленням, вдома багато килимів, є канарка. Бабця по лінії матері хворіє бронхіальною астмою.

1.   Сформулювати фельдшерський діагноз.  

2.   Скласти план лікування.

3.   2. При проведенні алергопроб яких результатів можна сподіватися?

 

3. Хлопчик віком 5 років, народився від І фізіологічної вагітності і пологів. Грудне молоко отримував до 1 року. У 2 місяці в дитини з’явились шкірні прояви ексудативно-катарального діатезу. Загострення у подальшому виникали після вживання яєць, шоколаду, полуниць. Перший приступ бронхіальної астми розвинувся у 2 роки, потім приступи задухи повторювались щомісяця без видимих причин. При виїзді на село (зміна місця  проживання) приступи припинились. Алергологічне обстеження показало високий рівень сенсибілізації до домашнього пилу. Із анамнезу відомо, що бабуся по лінії батька хворіє на бронхіальну астму.

1. Встановити форму бронхіальної астми у дитини.

2. Визначити чинники ризику в анамнезі.

 

4. Дівчинка віком 8 років госпіталізована в клініку машиною “швидкої допомоги” у тяжкому стані: шумне дихання, експіраторна задишка, сухий кашель, збудження. Хворіє 3 роки. Хвороба розвинулася після повторних респіраторних захворювань. При огляді грудна клітка в положенні вдиху. Над легенями при перкусії прослуховується тимпанічний звук, при аускультації – велика кількість сухих свистячих хрипів; ЧД – 42 за 1 хв. ЧСС – 120 за 1 хв. Тони серця послаблені. Положення вимушене – дівчинка сидить, фіксуючи верхній плечовий пояс. Кашель  болісний, закінчується виділенням незначної кількості в’язкого харкотиння.

 

1. Встановити форму бронхіальної астми у дитини.

2. Визначити ступінь важкості бронхіальної астми.

3. Скласти план лікувальних заходів.

 

2. Критерії оцінювання:

№ 1.

№ 2.: 10б.

№ 3. 20б.

№ 4. 20б. (по 5б. за задачу)

 

Максимальна кількість балів за заняття - 50

Оцінка 5 –45-50 б

Оцінка 4 –38-44 б

Оцінка 3  - 26-37 б.

Оцінка 2 – 0 – 25 б.

 

Термін виконання: під час заняття за розкладом.

Відповіді надіслати на електронну адресу kionolga2@gmail.com.

При неможливості відповісти  по телефону, або надіслати повідомлення (можна голосові) у месенджер Телеграм.

 

Допоміжні матеріали:

https://www.health-medix.com/articles/misteztvo/2011-02-07/11OMOAUD.pdf