3А с/с Практичне заняття № 3 6 сем Викладач Кіон О. І. Предмет Медсестринство в педіатрії Дата 28.01.2022 Тема Хвороби новонароджених, пов’язані з пологовими проблемами. Гемолітична хвороба новонароджених. Спадкові та хромосомні захворювання.

 

Група 3А с/с Практичне заняття № 3   6 сем

Викладач	Кіон О. І.
Предмет	Медсестринство в педіатрії
Дата	28.01.2022
Тема	Хвороби новонароджених, пов’язані з пологовими проблемами. Гемолітична хвороба новонароджених. Спадкові та хромосомні захворювання.

План заняття

1.                   Виконання медсестринського процесу при пологових травмах, гемолітичній хворобі.

2.                    Виявлення дійсних проблем пацієнта та встановлення медсестринських діагнозів.

3.                   Планування медсестринських втручань та їх реалізація.

4.                   Виконання лікарських призначень.

5.                   Профілактика ушкоджень під час пологів.

 

1. Завдання

№ 1. Повторити алгоритми:

—    годування дитини з ложечки, чашечки, через зонд;

—    виконання всіх видів ін’єкцій;

—    дотриманняправил техніки безпеки, охорони праці, протиепідемічного режиму, професійної безпеки під час роботи з кров’ю, медичною апаратурою, проведення маніпуляцій, обстеження дитини тощо. Заходи безпеки під час роботи з електроприладами, апаратами, що працюють під тиском, балонами з газом.

 

Записати в щоденник та вивчити алгоритми:

 

ОЦІНКА СТАНУ НОВОНАРОДЖЕНИХ ЗА ШКАЛОЮ АПҐАР

 

Показник	Бали
	0	1	2
Частота серцевих скорочень (ЧСС)	Немає	Менше 100 за 1 хв	100 за 1 хв і більше
Дихання	Немає	Слабкі, неритміч­ні дихальні рухи	Адекватне; голосний крик
М’язовий тонус	Немає	Незначна флексія кінцівок	Добра флексія кінцівок, активні рухи
Рефлекторна реакція на відсмоктування з верхніх дихальних шляхів або тактильну стимуляцію	Немає	Гримаса	Крик, кашель або чхання
Колір шкіри	Різка блідість або центральний ціаноз	Тулуб рожевий, ціаноз кінцівок	Рожева або локальний ціаноз

 

СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВА РЕАНІМАЦІЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ

(за Наказом МОЗ України № 484 від 21.08.2008 р.)

 

Вказівки	Зміст
1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів	Надати дитині положення на спині або на боці з помірно відкинутою назад голівкою з підкладеним під плечі валиком. Відсмоктування провести спочатку з рота, потім — з носа: 1) для видалення секрету і слизу необхідно використовувати одноразову гумову грушу; 2)   під час відсмоктування катетер або грушу слід вводити не глибше 3 см від рівня губ у доношеного новонародженого і 2 см у передчасно недоношеної народженої дитини; 3) відсмоктувати необхідно короткочасно, обережно, поволі видаляючи катетер або грушу назовні; тривалість відсмоктування не повинна перевищувати 5 с.
2. Штучна вентиляція легенів (ШВЛ)	Показання до проведення ШВЛ реанімаційним мішком і маскою: •   відсутнє або неадекватне самостійне дихання після надання першої медичної допомоги протягом ЗО с після народження дитини; •   ЧСС < 100 за 1 хв незалежно від наявності й адекватності самостійного дихання після надання першої медичної допомоги протягом ЗО с після народження дитини; •   стійкий центральний ціаноз, незважаючи на наявність адекватного самостійного дихання, ЧСС > 100 за 1 хв і подавання вільного потоку 100 % кисню протягом щонайменше 5 хв. Техніка проведення початкової ШВЛ під час первинної реанімації новонародженого: •   перевірити правильність положення дитини: голівка помірно відкину та назад, валик під плечима; •   зайняти положення навпроти голівки новонародженого і зафіксувати час початку вентиляції; •   накласти маску відповідного розміру, приєднану до реанімаційного мішка, на обличчя дитини, накриваючи ніс, рот і верхівку підборіддя; •   натискаючи на верхній і нижній краї маски 1 і II пальцями однієї руки, забезпечити герметичне прилягання маски до обличчя. Одночасно за допомогою інших пальців цієї ж руки, які підтримують нижню щелепу дитини, зафіксувати положення голівки; •   одразу розпочати вентиляцію: —   надійно утримуючи маску на обличчі дитини, пальцями іншої руки повільно і плавно стиснути реанімаційний мішок декілька разів: для вентиляції доношених новонароджених використовують 4—5 пальців, а для недоношених немовлят може бути достатньо 2—3 пальців, залежно від об’єму реанімаційного мішка; —   під час стискування реанімаційного мішка слід спостерігати за рухами грудної клітки, які мають бути ледь помітними
3. Техніка виконання непрямого масажу серця	Медичний працівник, який проводить непрямий масаж серця, знаходиться збоку від новонародженого. Дитина повинна лежати на твердій рівній поверхні; важливо забезпечити надійну фіксацію її спини. Використовують дві техніки непрямого масажу серця: 1)  метод великих пальців — на груднину натискають подушечками двох великих пальців; водночас решта пальців обох рук підтримують спину дитини (цьому методу надають перевагу); 2)  метод двох пальців — на груднину натискають кінчиками двох пальців однієї руки: II і III або III і IV; при цьому інша рука підтримує спину дити­ни. Цей метод застосовують, якщо потрібний доступ до судин пуповини. Виконують непрямий масаж серця, натискаючи на нижню третину груднини: ця ділянка розміщена відразу під умовною лінією, що з’єднує соски дитини. Важливо не натискати на мечоподібний відросток, щоб запобігти розриву печінки.
	Натискування здійснюють перпендикулярно до поверхні грудної клітки кінчиками пальців, які розміщують уздовж середньої лінії груднини. Після кожного натискування дають можливість грудній клітці відновити свій об’єм, не відриваючи пальці від її поверхні. Глибина натискувань становить 1/3 передньозаднього діаметра грудної клітки. Частота натискувань на грудну клітку становить 90 за 1 хв. Важливо координувати непрямий масаж серця зі ШВЛ, уникаючи одно­часного виконання обох процедур: 1)  після кожних трьох натискувань на груднину роблять паузу для про­ведення вентиляції, після чого натискування повторюють; 2)  за 2 с потрібно 3 рази натиснути на груднину (90 за 1 хв) і провести одну вентиляцію (30 за 1 хв), усього — 120 дій за 1 хв

 

ЗАСТОСУВАННЯ КИСНЕВОЇ ТЕРАПІЇ У НОВОНАРОДЖЕНИХ

(за Наказом МОЗ України № 484 від 21.08.2008 р.)

Киснева терапія — збагачення вільним потоком кисню повіт­ря, яке вдихає новонароджений із метою корекції гіпоксемії і підтримання нормальних показників оксигенації крові (Ра0₂ — 50—75 мм рт. ст.; Бр0₂ — 88—94 %) у новонародженого.

Незалежно від методу кисневої терапії необхідно зігрівати і зволожувати кисневий потік під час її проведення. Для цього використовують стандартний електронний зволожувач із підігрі­вом або апарат Боброва на водяній бані (температура 36—37 °С).

1.    Системи з малим кисневим потоком (до 2 л за 1 хв):

а)  носові канюлі вводять у ніздрі новонародженого і фіксують їх за допомогою лейкопластиру або еластичної стрічки;

б)  носовий катетер уводять у носовий хід на глибину, яка дорів­нює відстані від краю ніздрі до внутрішнього кута брови: перевіря­ють правильність уведення катетера, оглядаючи ротову порожнину новонародженого (якщо катетер видно у задній частині порожнини, його треба обережно підтягнути так, щоб він зник з поля зору);

— щодоби слід змінювати місцеположення катетера (інший носовий хід).

2.    Системи з великим потоком ( > 3—5 л за 1 хв) — кисневі намети:

а)  кисневі (лицеві) намети є найпоширенішою системою з ве­ликим потоком;

б)   одним із варіантів застосування кисневого намету - подавання кисню безпосередньо в інкубатор.

Максимальна концентрація кисню у повітрі інкубатора, якої можна досягнути за таких умов, становить 40 %.

 

Послідовність	Зміст
Підготовка медичної сестри	Провести гігієнічне оброблення рук (згідно з Наказом МОЗ України № 798 від 21.09.2010 р.)
Техніка виконання	1.  Вільний потік кисню слід подавати, спрямовуючи його до носика дитини. Швидкість вільного потоку кисню не повинна перевищувати 5 л за 1 хв, щоб запобігти переохолодженню дитини. 2.   Під час проведення кисневої терапії необхідно спостерігати за станом дитини, кольором шкіри тулуба і слизових оболонок: щойно шкіра тулуба і слизові оболонки немовляти порожевіють, кисневу підтримку слід поступово припиняти, поволі віддаляючи кінець кисневої трубки від обличчя дитини і спостерігаючи за кольором слизових оболонок

 

ФОТОТЕРАПІЯ НОВОНАРОДЖЕНОГО

(за Наказом МОЗ України № 255 від 27.04.2006 р.)

Методи. У разі задовільного клінічного стану дитини фототерапію слід проводити за умов спільного перебування матері та дитини.

Розрізняють:

•   класичну фототерапію за допомогою батареї ламп (є найефективнішою);

•   волоконно-оптичну фототерапію за допомогою матрацика або пелюшки;

•   інтенсивну фототерапію з використанням кількох джерел світла;

•   плямисту фототерапію з використанням галогенних джерел світла

Послідовність	Зміст
Підготовка медичної сестри	Провести гігієнічне оброблення рук (згідно з Наказом МОЗ Укра­їни № 798 від 21.09.2010 р.)
Підготовка дитини	Дитина повинна бути повністю роздягнена. Немає потреби при­кривати хлопчикам калитку світлонепроникною пов’язкою. Під час проведення фототерапії очі дитини необхідно захистити окулярами або світлонепроникною пов’язкою
Техніка виконання	Лампу для проведення фототерапії необхідно встановити якомо ближче до дитини (згідно з інструкцією виробника). При використанні одного джерела світла доцільно змінювати поло­ження тіла дитини (бажано після кожного годування) для того, щоб опромінювалася максимальна поверхня тіла новонародженого.
	Для отримання ефекту від фототерапії її слід проводити безперервно, окрім періодів годування дитини. При вираженій гіпербілірубінемії доцільно перейти до проведення інтенсивної фототерапії з використанням принаймні двох джерел світла: лампи фототерапії та/або фотоматрацика. За відсутності кількох джерел світла для збільшення поверхні опро­мінювання можна закрити бокові стінки ліжечка або інкубатора фольгою чи білою тканиною
Примітка	Під час проведення фототерапії необхідно звертати увагу на можливі її ускладнення (для своєчасного їх усунення), а саме: •   діарею; •   опіки; •   дегідратацію; •   висип на шкірі

 

ОПЕРАЦІЯ ЗАМІННОГО ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ (ОЗПК)

(за Наказом МОЗ України № 255 від 27.04.2006 р.)

Оснащення: шприци 5—20 мл, 70 % розчин етилового спир­ту, стерильний лоток, стерильні ватні кульки, ваги, пелюшка, 10 % розчин кальцію, флакон з кров’ю, стандартні сироватки І—IV груп крові, шлунковий зонд, термометр, антибіотик.

Етапи	Зміст
Попередня підготовка	1.               Пояснити суть маніпуляції, обгрунтувати її необхідність, отримати згоду на виконання. 2.               Провести гігієнічне оброблення рук (згідно з Наказом МОЗ України № 798 від 21.09.2010 р.). Надіти стерильні гумові рукавички. 3.               Визначити групу та резус-фактор донорської крові, її гематокритне число, а також провести проби на групову, індивідуальну та біологічну сумісність. 4.               Визначити масу тіла дитини
Алгоритм виконання	Лікарська маніпуляція. Медична сестра допомагає лікарю: 1.               увести катетер у пуповинну вену на глибину до отримання зворотного току крові. Зафіксувати катетер; 2.               перед початком замінного переливання слід аспірувати вміст шлунка; 3.               у першій та останній порції виведеної крові визначити рівень загального білірубіну сироватки крові; 4.               під час проведення ОЗПК: 5.               бажано продовжувати фототерапію; 6.               необхідно вимірювати температуру тіла дитини мінімум 1 раз на годину;
	–    проводити контроль частоти дихання, ЧСС, артеріального тиску, діурезу не рідше 1 разу на годину; –    кров виводити та вводити рівними об’ємами: •     по 5 мл у дітей з масою тіла до 1500 г; •     по 10 мл у дітей з масою тіла 1500—2500 г; •     по 15 мл у дітей з масою тіла 2500—3500 г; •     по 20 мл у дітей з масою тіла більше 3500 г; —           швидкість уведення крові — 3—4 мл/хв; —           після введення кожних 100 мл крові необхідно ввести 2 мл 10 % розчину кальцію глюконату; —           враховуючи високий ризик інфікування дитини під час проведення ОЗПК, з профілактичною метою після проведення переливання крові необхідно ввести антибіотик; —           після проведеного ОЗПК рекомендується проводити визначення рівня білірубіну, гематокритного числа, глюкози крові та загальний аналіз сечі кожних 4—6 год

 

Застосування міхура з льодом

Послідовність	Зміст	Примітка
Показання:	Гіпертермія, пологові травми, кровотечі, забій у перші години після забиття,	Дітям шкільного віку міхур з льодом можна покласти безпосередньо на голову, попередньо обгорнув його в рушник. Через 20-30 хв міхур замінюють на інший, роблячи перерву на 10хв.         Холодні компреси використовують для короткочасного охолодження невеликих ділянок тіла.
Протипоказання:	Загальне виснаження організму, трофічні порушення шкіри, механічні та інші пошкодження шкіри, переохолодження.
Місце виконання:	Лікувально-профілактичні заклади, в домашніх умовах.
Підготувати необхідне:	Міхур гумовий, шматочки льоду, рушник, пелюшка.
Алгоритм виконання:	Наповніть міхур з льодом шматочками льоду (холодною водою, снігом), витисніть повітря, щільно закрутіть корок, перевірте на герметичність. Якщо потрібно – протріть міхур рушником. Заверніть міхур в пелюшку і підвісьте над головою дитини на відстані 1,5-2см ( такий спосіб зручний у випадку тривалого охолодження – міхур не подразнює та не втомлює дитину). Інші методи охолодження Використовують у дітей з пологовою травмою, набряком мозку, злоякісною гіпертермією. У випадку потреби тривалого охолодження голови дитини можна використати наступний спосіб (краніоцеребральна гіпотермія): на голову дитини накладають 4 шари марлі, а зверху фіксують шапочку з гумової трубки діаметром 0,5см, один кінець якої з’єднують з водопровідним краном, а інший опущений в раковину з відливом, потім обережно відкривають кран. Безперервне протікання холодної (14-180 С) води забезпечує тривале та рівномірне охолодження голови дитини. Холодний компрес: серветку з 5-6 шарів марлі змочують холодною водою (12-180 С), злегка віджимають і прикладають до ділянки тіла, яку необхідно охолодити. Через кожні 3-4 хв. Компрес змінюють, так як волога тканина швидко нагрівається і втрачає свою охолоджуючу дію.
Заповнити медичну  документацію:	Зробити відмітку у листку призначень.

 

Надання невідкладної медичної допомоги в разі судомного синдрому

Допомога на догоспітальному етапі

1. Забезпечити прохідність дихальних шляхів – відсмоктати слиз з ротової порожнини, дихальних шляхів.

2. Забезпечити доступ свіжого повітря.

3. Запобігати западанню язика.

4. Оксигенотерапія, при неефективності легеневої вентиляції переходять на дихання «рот в рот» ; при відповідному оснащенні машини швидкої допомоги – штучна вентиляція легень за допомогою апаратів.

5. Введення протисудомних препаратів. Вони повинні діяти швидко і мінімально порушувати життєво важливі функції організму. Цим вимогам відповідає седуксен, сибазон, реланіум, діазепам – 0,5 % р-н вводять в/в або в/м в дозі 0,3-0,5 мг/кг маси (0,1 мл на 1 кг маси тіла), швидкість введення 1 мг за 1 хв. Разова доза не повинна перевищувати 10 мг. При збереженні судом ін’єкції можна повторити через 15хв.

6. Для зменшення набряку мозку в/в або в/м необхідно ввести 1 % р-н лазиксу (фурасеміду) в дозі 1 – 2 мг/кг маси за 1 раз.

7. При підозрі на гіпокальціємії в/в або в/м вводять 10 % р-н кальцію глюконату із розрахунку 0,5 – 0,75 мл/кг маси.

8. Контролювати АТ, частоту і ритм серцевих скорочень, частоту дихань.

9. Транспортувати хворого після припинення або зменшення судом у горизонтальному положенні, голову повернути на бік. Госпіталізація у відділ реанімації або палату інтенсивної терапії найближчого лікувального закладу.

Допомога на госпітальному етапі

1. Підтримувати прохідність дихальних шляхів : періодично відсмоктувати слиз, харкотиння.

2. Прпомити шлунок для попередження блювання регургітації, асфіксії.

3. Оксигенотерапія. При неефективності самостійного дихання переходять на штучну вентиляцію легень за допомогою дихальної апаратури.

4. При повторенні судом :

- 20% р-н натрію оксибутирату в/в повільно (для попередження зупинки дихання) із розрахунку 100-150 мг/кг маси на добу, добову дозу розділяють на 2-3 введення. При неможливості ввести в/в, натрій оксибутират вводять в/м. Можна використовувати барбітурати короткої дії (гексенал) :

- ректально 10 % р-н в дозі 0,5 мл/кг маси;

- в/м 5 % р-н 25 мг/кг маси або 0,5 мл /кг маси до 5 років, після 5 років – 15-20 мг/кг маси, але не більше 500 мг. Ефект наступає через 15-20 хв. після введення препарату;

- в/в 1 % р-н у дозі 10-15 мг/кг маси до 5 років після 5 років 15-20 мг/кг маси але не більше 400 мг. Вводять повільно до припинення судом. Гексенал протипоказаний при захворюваннях нирок і печінки. Для попередження ваготомічної дії гексеналу попереднньо вводять в/в або в/м 0,1 % р-н атропіну сульфат 0,05 мл на 1 рік життя.

5. Дигідратаційна терапія необхідна, в першу чергу, при ураженні стовбура мозку що клінічно проявляється аритмією дихання та серцевої діяльності, гіпотензією, постійним ністагмом.

- 25% р-н магнію сульфату в/в 0,2 мл/кг маси тіла дітям до 1 року, після 1 року 1 мл на рік життя, але не білоьше 10 мл ;

- через 4 год після першого введення можна повторити 1% р-н лазиксу 1-2 мг/кг маси тіла;

- після зменшення набряку стовбура мозку необхідно провести діагностичну і лікувальну спинно-мозкову пункцію.

6. Консультація невролога, окуліста (очне дно).

7. Після припинення судомного синдрому обстеження для уточнення діагнозу :

- електроенцефалографія, ультрасонноскопія та –графія, комп’ютерна томографія, магнітоядерні резонанс (залежно від віку дитини);

- контроль за станом водно-електролітного обміну, кислотно-лужної рівноваги, біохімічних констант гомеостазу. Залежно від причин розвитку судом, особливостей патогенезу, клініка судомного синдрому може мати свої особливості, а звідси і відповідні надання невідкладної допомоги на догоспітальному та госпітальному етапах.

 

№ 2. Вирішити задачі за наданими номерами.

1. Доношена дитина від 1-ї вагітності, під час якої у матері була діагностовано анемія ІІ ступеню, 1-х пологів народилась з обкручування пуповини навколо шиї. Навколоплідні води чисті. Під час обсушування дитини теплими пелюшками у дитини з’явились одиничні дихальні рухи типу «гаспінг» , після чого її негайно перенесли на реанімаційний стіл, забезпечили правильне положення, прохідність дихальних шляхів (рефлекторна реакція відсутня) та оцінили стан. У новонародженого відмічається різка блідість шкіри, слабкі, неритмічні дихальні рухи, незначна флексія кінцівок, ЧСС – 60 за хвилину.

Визначить проблеми пацієнта (дійсні та потенційні), медсестринський діагноз, та складіть план догляду.

 

2. Доношена дитина від 1-ї вагітності, яка була ускладнена пізнім гестозом, 1-х пологів народилась шляхом кесарського розтину у зв’язку з передчасним відшаруванням плаценти. Після обсушування дитини теплими пелюшками на реанімаційний стіл, забезпечення правильного положення, санації дихальних шляхів ( рефлекторна реакція у вигляді гримаси) оцінили стан. У новонародженого відмічається різка блідість шкіри, центральний ціаноз, тахіпное, незначна флексія кінцівок, ЧСС – 160 за хвилину.

Визначить проблеми пацієнта (дійсні та потенційні), медсестринський діагноз, та складіть план догляду.

 

3. Дитина від 1-ї вагітності 1-х пологів на 42-43 тижні народилась з обкручування пуповини навколо шиї. Навколоплодові води забруднені меконієм. Після народження відмічається блідість шкіри, відсутність самостійного дихання і активних рухів.

Визначить проблеми пацієнта (дійсні та потенційні), медсестринський діагноз, та складіть план догляду.

4. Доношена дитина від 1-ї вагітності, під час якої у матері була діагностовано анемія ІІ ступеню та нейроциркуляторна дистонія за гіпотонічним типом, 1-х пологів народилась з обкручування пуповини навколо шиї. Навколоплодові води чисті. Під час обсушування дитини теплими пелюшками у дитини з’явились одиничні дихальні рухи типу «гаспінг» , після чого її негайно перенесли на реанімаційний стіл, забезпечили правильне положення, прохідність дихальних шляхів (рефлекторна реакція відсутня) та оцінили стан. У новонародженого відмічається блідість шкіри, слабкі, одиничні дихальні рухи, відсутність рухової активності та зависання кінцівок, ЧСС – 40 за хвилину. Проведена ШВЛ реанімаційним мішком та маскою протягом 30 секунд, після чого ЧСС – 50 за хвилину.

Визначить проблеми пацієнта (дійсні та потенційні), медсестринський діагноз, та складіть план догляду.

 

5. Доношена дитина від 1-ї вагітності, під час якої у матері була діагностовано анемія ІІ ступеню та нейроциркуляторна дистонія за гіпотонічним типом, 1-х пологів народилась з обкручування пуповини навколо шиї. Навколоплодові води чисті. Під час обсушування дитини теплими пелюшками у дитини з’явились одиничні дихальні рухи , після чого її негайно перенесли на реанімаційний стіл, забезпечили правильне положення, прохідність дихальних шляхів ( рефлекторна реакція відсутня) та оцінили стан. У новонародженого відмічається блідість шкіри, слабкі, одиничні дихальні рухи, відсутність рухової активності та зависання кінцівок, ЧСС – 40 за хвилину. Проведена ШВЛ реанімаційним мішком та маскою протягом 30 секунд, потім непрямий масаж серця паралельно з ШВЛ, але ЧСС не збільшилась.

Визначить проблеми пацієнта (дійсні та потенційні), медсестринський діагноз, та складіть план догляду.

 

6. Доношена дитина від 1-ї вагітності 1-х пологів, ускладнених дуже активними переймами, у зв’язку з чим матері були призначені наркотичні анальгетики. Навколоплодові води чисті. Під час обсушування дитини теплими пелюшками у дитини дихальні рухи не з’явились , після чого її негайно перенесли на реанімаційний стіл, забезпечили правильне положення, прохідність дихальних шляхів (рефлекторна реакція відсутня) та оцінили стан. У новонародженого відмічається блідість шкіри, дихання відсутнє, визначається зависання кінцівок, ЧСС – 80 за хвилину. Проведена ШВЛ реанімаційним мішком та маскою протягом 30 секунд, після чого відновилась нормальна ЧСС і колір шкіри, але залишилось пригніченим дихання.

Визначить проблеми пацієнта (дійсні та потенційні), медсестринський діагноз, та складіть план догляду.

 

7. Доношена дитина від 1-ї вагітності, яка була ускладнена неодноразовою загрозою переривання, 1-х пологів народилась з обкручуванням пуповини навколо шиї. Навколоплодові води чисті. Під час обсушування дитини теплими пелюшками у дитини з’явились одиничні дихальні рухи , після чого її негайно перенесли на реанімаційний стіл, забезпечили правильне положення, прохідність дихальних шляхів ( рефлекторна реакція у вигляді гримаси) та оцінили стан. У новонародженого відмічається блідість шкіри, брадипное, визначається незначна флексія кінцівок, ЧСС – 80 за хвилину. Проведена ШВЛ реанімаційним мішком та маскою протягом 30 секунд, після чого відновились нормальна ЧСС, дихання і колір шкіри, але відмічається центральний ціаноз, тахіпное.

Визначить проблеми пацієнта (дійсні та потенційні), медсестринський діагноз, та складіть план догляду.

 

8. Доношена дитина від 1-ї вагітності, яка була ускладнена неодноразовою загрозою переривання, 1-х пологів народилась з обкручуванням пуповини навколо шиї. Навколоплодові води чисті. Під час обсушування дитини теплими пелюшками у дитини з’явились одиничні дихальні рухи , після чого її негайно перенесли на реанімаційний стіл, забезпечили правильне положення, прохідність дихальних шляхів ( рефлекторна реакція у вигляді гримаси) та оцінили стан. У новонародженого відмічається ціаноз кінцівок, брадипное, визначається незначна флексія кінцівок, ЧСС – 80 за хвилину. Проведена ШВЛ реанімаційним мішком та маскою протягом 30 секунд, після чого відновились нормальна ЧСС, дихання і колір шкіри, але відмічається центральний ціаноз, неадекватне дихання.

Визначить проблеми пацієнта (дійсні та потенційні), медсестринський діагноз, та складіть план догляду.

 

9. Дитина від 1-ї вагітності 1-х пологів на 42-43 тижні народилась з обкручування пуповини навколо шиї. Навколоплодові води забруднені меконієм. Після народження відмічається блідість шкіри, відсутність самостійного дихання і активних рухів, звисання кінцівок, ЧСС – 60 за хвилину. Після звільнення дихальних шляхів від меконію у новонародженого спостерігається неадекватне самостійне дихання, ЧСС – 80 за хвилину.

Визначить проблеми пацієнта (дійсні та потенційні), медсестринський діагноз, та складіть план догляду.

 

10. Доношена дитина від 1-ї вагітності, під час якої у матері була діагностовано анемія ІІ ступеню та нейроциркуляторна дистонія за гіпотонічним типом, 1-х пологів народилась з обкручування пуповини навколо шиї. Навколоплодові води чисті. Під час обсушування дитини теплими пелюшками у дитини з’явились одиничні дихальні рухи , після чого її негайно перенесли на реанімаційний стіл, забезпечили правильне положення, прохідність дихальних шляхів ( рефлекторна реакція відсутня) та оцінили стан. У новонародженого відмічається блідість шкіри, слабкі, одиничні дихальні рухи, відсутність рухової активності та зависання кінцівок, ЧСС – 40 за хвилину. Проведена ШВЛ реанімаційним мішком та маскою протягом 30 секунд, потім непрямий масаж серця паралельно з ШВЛ. Після ендотрахеального введення адреналіну ЧСС нормалізувалась. Дитина була переведена у відділення інтенсивної терапії.

 

11. У новонародженої дитини від 2-ї вагітності 2-х пологів у матері, яка має групу крові А(ІІ) резус-негативну належність, з масою 2900 г під час обстеження виявлено: група крові О(І) резус позитивна належність, загальний білірубін пуповинної крові 85 мкмоль/л за рахунок непрямого, гемоглобін 120 г/л.

Визначить проблеми пацієнта (дійсні та потенційні), медсестринський діагноз, та складіть план догляду.

 

12. У недоношеної дитини масою 3100 г від І V -ї вагітності 3-х пологів на 34-35 тижні матері з групою крові О(І) резус-негативною приналежністю під час первинного огляду відмічається важкий стан: виражена блідість шкіряних покривів, універсальний набряк, гепатоспленомегалія, тахікардія. В анамнезі у матері: 2 медаборти, у попередньої дитини діагностовано ГХН, титр анти резус-антитіл 1: 1028. Загальний білірубін пуповидної крові 35 мкмоль/л, гемоглобін – 85 г/л, група крові О(І), резус-позитивна належність.

Визначить проблеми пацієнта (дійсні та потенційні), медсестринський діагноз, та складіть план догляду.

 

13. У доношеного новонародженого від 3-ї вагітності 1-х пологів матері з групою крові В(ІІІ) резус-негативною приналежністю масою тіла 2900 г під час первинного огляду відмічається жовтяниця, асцит, гепатоспленомегалія. В анамнезі матері 2 медичних аборти, титр анти резус-антитіл під час вагітності складав 1:164. Результат аналізу пуповинної крові: група крові О(І) резус-позитивна належність, загальний білірубін 140 мкмоль/л за рахунок непрямої фракції, гемоглобін – 95 г/л.

Визначить проблеми пацієнта (дійсні та потенційні), медсестринський діагноз, та складіть план догляду.

 

14. У доношеного новонародженого масою 2900 г від 1-ї вагітності 1-х фізіологічних пологів матері, яка має 0(І) групу крові резус-позитивну належність, наприкінці 1-ї доби життя з’явилась жовтяниця, непрямий білірубін у динаміці підвищився за 12 годин від 140 мкмоль/л до 280 мкмоль/л, рівень гемоглобіну становить 130 г/л. Група крові дитини В(ІІІ), резус-позитивна належність.

Визначить проблеми пацієнта (дійсні та потенційні), медсестринський діагноз, та складіть план догляду.

 

15. У доношеного новонародженого масою 2900 г від 1-ї вагітності 1-х фізіологічних пологів матері, яка має 0(І) групу крові резус-позитивну належність, на 2-гу добу життя з’явилась жовтяниця, непрямий білірубін у динаміці підвищився за добу від 100 мкмоль/л до 340 мкмоль/л, рівень гемоглобіну становить 130 г/л. Група крові дитини А(ІІ), резус-негативна належність.

Визначить проблеми пацієнта (дійсні та потенційні), медсестринський діагноз, та складіть план догляду.

 

16. Новонароджена дитина дводенного віку. Маса тіла при народженні 4100 г. Пологи патологічні. Після народження голівки плода пологи припинилися, виникла загроза асфіксії. У цій критичній ситуації акушерка не знайшла іншого рішення проблеми, як виконати тракцію за голівку при фіксованих плечиках. Після народження дитини виявлено відсутність активних рухів правої руки. Спостерігали короткочасне порушення дихання. Об"єктивно: права рука нерухома, активні рухи відсутні. Пасивні — можливі, але викликають різке занепокоєння дитини. При поколюванні руки голкою дитина не реагує. Звужена щілина правого ока, звужена зіниця. Сухожильні рефлекси з правої верхньої кінцівки відсутні. В латеральній ділянці шиї й ключиці набряк тканин, пальпація болюча.

Визначить проблеми пацієнта (дійсні та потенційні), медсестринський діагноз, та складіть план догляду.

 

17. Хлопчик народився від першої переношеної вагітності та пологів, які тривали 26 год., з масою тіла 2450 г, довжиною 52 см. Під час по-логів накладались порожнинні щипці у передньоголовному передле-жанні плода. За Апґар оцінений у 7/8 балів. Реанімаційних заходів не потребував. Після народження у дитини виявлялись ознаки синдрому пригнічення, звертали на себе увагу сіруватий відтінок, сухість і лу-щення шкіри, значне потоншення підшкірно-жирової основи, а також позитивний симптом «лялькових очей» і підвищення м’язового тонусу. Реакція на подразники була різко зниженою; до кінця першої доби у ділянці правої тім’яної кістки почав пальпаторно визначатись м’яко-еластичний утвір, а на другу добу життя з’явились тонічні судоми.

Визначить проблеми пацієнта (дійсні та потенційні), медсестринський діагноз, та складіть план догляду.

 

18. Матері 23 роки, шлюб 1, зареєстрований, статеве життя з 18 років, страждає ерозією шийки матки. Дитина від 1-ї вагітності, що протікала з анемією, термінових пологів I в 37 тижнів з дородовим вилиттям навколоплідних вод. Народився хлопчик з масою 3250 г, зріст - 52 см, окружністю голови - 33 см, грудей - 32 см. Оцінка за шкалою Апгар -8-8 балів. Послід - без особливостей. Відзначається одноразове туге обвиття пуповини навколо шиї. Народжувався лівою рукою. Стан при народженні стан середнього ступеня тяжкості. Закричав відразу, крик гучний. Виражений больовий синдром, геморагічний - множинні крововиливи на обличчі, екхімози на спині. Правий верхній монопарез. У першу добу оглядається зав. відділенням, стан оцінюється важким. Тяжкість обумовлена натальною травмою шийного відділу спинного мозку і плечового сплетення. Права рука приведена до тулуба, розігнути в ліктьовому суглобі, повернена всередину, ротована в плечовому суглобі, пронована в передпліччі, кисть в долонному згинанні і повернута назад і назовні. Голова нахилена і повернута вправо. Шия здається короткою з великою кількістю поперечних складок. При положенні дитини на долоні долілиць права рука звисає, а ліва рука відділяється від тулуба глибокою поздовжньою складкою (симптом «лялькової ручки»). Пасивні руху в правій руці безболісні, знижені рефлекси Моро, Бабкіна та хапальний, відсутня сухожильний рефлекс двоголового м'яза.

Визначить проблеми пацієнта (дійсні та потенційні), медсестринський діагноз, та складіть план догляду.

 

19. Дитина від жінки 28 років. Спостерігалась нефропатія, а також загроза переривання вагітності. Пологи на 39-му тижні. Відмічалась слабкість родової діяльності. Перший період 14 год., другій – 35 хв., безводний проміжок – 10 год. При спостережені за дитиною виявлено в дистальному відділу правої руки порушення функції, зниження м’язового тонусу. Відсутні рухи в ліктьовому суглобі. Кисть бліда, холодна, має вигляд 36 “кігтистої лапи”. Рухи в плечовому суглобі праворуч збережені, рефлекс Моро знижений, рефлекс Бабкіна відсутній.

Визначить проблеми пацієнта (дійсні та потенційні), медсестринський діагноз, та складіть план догляду.

 

20. Дитина народилася від юної матері (15 років) в терміні гестації 39 тижнів з масою 4000 г. Оцінка за шкалою Апгар 6/8 балів. Через 6 годин стан різко погіршав: наростав різкий неспокій. При огляді - справа в тім'яній ділянці - кефалогематома, розширення зіниці правого ока лівобічний гемипарез, брадикардія.

Визначить проблеми пацієнта (дійсні та потенційні), медсестринський діагноз, та складіть план догляду.

Тестові завдання

1.Оцінити стан новонародженого за шкалою Апгар, якщо на 1-й хвилині життя у нього спостерігається центральний ціаноз, слабкі, неритмічні дихальні рухи, ЧСС 80 за хвилину, незначна флексія кінцівок, гримаса під час санації дихальних шляхів (балів).

А. 2

Б. 3

В. 4

Г. 5

Д. 6

2. Оцінити стан новонародженого за шкалою Апгар, якщо на 1-й хвилині життя у нього спостерігається центральний ціаноз, слабкі, неритмічні дихальні рухи, ЧСС 60 за хвилину, незначна флексія кінцівок, відсутність рефлекторної реакції під час санації дихальних шляхів (балів).

А. 2

Б. 3

В. 4

Г. 5

Д. 6

3. Оцінити стан новонародженого за шкалою Апгар, якщо на 1-й хвилині життя у нього спостерігається різка блідість, слабкі, неритмічні дихальні рухи, ЧСС 70 за хвилину, відсутність м’язового тонусу, відсутність рефлекторної реакції під час санації дихальних шляхів (балів ).

А. 2

Б. 3

В. 4

Г. 5

Д. 6

4. Оцінити стан новонародженого за шкалою Апгар, якщо на 1-й хвилині життя у нього спостерігається ціаноз кінцівок, слабкі, неритмічні дихальні рухи, ЧСС 70 за хвилину, незначна флексія кінцівок, гримаса під час санації дихальних шляхів (балів).

А. 2

Б. 3

В. 4

Г. 5

Д. 6

5. Оцінити стан новонародженого за шкалою Апгар, якщо на 1-й хвилині життя у нього спостерігається ціаноз кінцівок, голосний крик, ЧСС 90 за хвилину, незначна флексія кінцівок, відсутність реакції під час санації дихальних шляхів (балів).

А. 2

Б. 3

В. 4

Г. 5

Д. 6

6. Яке положення є вірним щодо тактики ведення дітей, які народились після вилиття вод, забруднених меконієм?

А. Відсмоктування з верхніх дихальних шляхів здійснити після народження голівки дитини.

Б. Відразу після народження викласти дитину на живіт матері та швидко обсушити, звертаючи увагу на наявність крику.

В. У разі наявності дихання типу «гаспінг» з частотою менше 30 за хвилину перенести дитину на реанімаційний стіл та провести заключне висушування та забезпечення правильного положення.

Г. Після надання дитині положення на спині з помірно розігнутою головою провести відсмоктування спочатку з рота, потім з носа за допомогою одноразової гумової груші.

Д. Спостереження за дитиною, що передбачає оцінку наявності дихальних розладів, протягом 3-х годин після народження.

7. У дитини, яка народилась у стані асфіксії після 30 секунд вентиляції мішком і маскою ЧСС 100 за хвилину, з’явилось адекватне дихання і відсутній центральний ціаноз. Які повинні бути наступні дії?

А. Відразу перевести новонародженого у відділення інтенсивної терапії для спостереження і надання після реанімаційної допомоги.

Б. Викласти дитину на грудну клітку матері і забезпечити спостереження.

В. Залишити дитину на реанімаційному столі під джерелом променевого тепла і забезпечити спостереження.

Г. Призначити вільний потік кисню.

Д. Продовжувати ШВЛ протягом наступних 30 секунд.

8. У дитини, яка народилась у стані асфіксії після 30 секунд вентиляції мішком і маскою ЧСС 100 за хвилину та неадекватне самостійне дихання. Які повинні бути наступні дії?

А. Відразу перевести новонародженого у відділення інтенсивної терапії для спостереження і надання після реанімаційної допомоги.

Б. Викласти дитину на грудну клітку матері і забезпечити спостереження.

В. Залишити дитину на реанімаційному столі під джерелом променевого тепла і забезпечити спостереження.

Г. Призначити вільний потік кисню.

Д. Продовжувати ШВЛ протягом наступних 30 секунд.

9. У дитини, яка народилась у стані асфіксії після 30 секунд вентиляції мішком і маскою ЧСС 100 за хвилину, наявне адекватне самостійне дихання, однак після припинення ШВЛ з’явився центральний ціаноз. Які повинні бути наступні дії?

А. Відразу перевести новонародженого у відділення інтенсивної терапії для спостереження і надання після реанімаційної допомоги.

Б. Викласти дитину на грудну клітку матері і забезпечити спостереження.

В. Залишити дитину на реанімаційному столі під джерелом променевого тепла і забезпечити спостереження.

Г. Призначити вільний потік кисню.

Д. Продовжувати ШВЛ протягом наступних 30 секунд

10. У дитини, яка народилась у стані асфіксії після 30 секунд вентиляції мішком і маскою ЧСС 100 за хвилину, однак після припинення ШВЛ визначається тахіпное, втягнення податливих ділянок грудної клітки. Які повинні бути наступні дії?

А. Відразу перевести новонародженого у відділення інтенсивної терапії для спостереження і надання після реанімаційної допомоги.

Б. Викласти дитину на грудну клітку матері і забезпечити спостереження.

В. Залишити дитину на реанімаційному столі під джерелом променевого тепла і забезпечити спостереження.

Г. Призначити вільний потік кисню.

Д. Продовжувати ШВЛ протягом наступних 30 секунд.

11. У дитини, яка народилась у стані асфіксії після 30 секунд вентиляції мішком і маскою ЧСС 80 за хвилину та наявне адекватне самостійне дихання. Які повинні бути наступні дії?

А. Відразу перевести новонародженого у відділення інтенсивної терапії для спостереження і надання після реанімаційної допомоги.

Б. Викласти дитину на грудну клітку матері і забезпечити спостереження.

В. Залишити дитину на реанімаційному столі під джерелом променевого тепла і забезпечити спостереження.

Г. Призначити вільний потік кисню.

Д. Продовжувати ШВЛ протягом наступних 30 секунд

12. У дитини, яка народилась у стані асфіксії після 30 секунд вентиляції мішком і маскою ЧСС 50 за хвилину . Які повинні бути наступні дії?

А. Відразу перевести новонародженого у відділення інтенсивної терапії для спостереження і надання після реанімаційної допомоги.

Б. Призначити вільний потік кисню.

В. Продовжувати ШВЛ протягом наступних 30 секунд.

Г. Розпочати непрямий масаж серця та паралельно продовжувати ШВЛ протягом наступних 30 секунд.

Д. Інтубувати трахею і ввести ендотрахеально адреналін.

13. У дитини, яка народилась у стані асфіксії, після проведення непрямого масажу серця та вентиляції мішком і маскою ЧСС 50 за хвилину . Які повинні бути наступні дії?

А. Відразу перевести новонародженого у відділення інтенсивної терапії для спостереження і надання після реанімаційної допомоги.

Б. Призначити вільний потік кисню.

В. Продовжувати ШВЛ протягом наступних 30 секунд.

Г. Продовжувати непрямий масаж серця та паралельно продовжувати ШВЛ протягом наступних 30 секунд.

Д. Інтубувати трахею і ввести ендотрахеально адреналін.

14. Обрати вірне положення щодо проведення непрямого масажу серця:

А. Натискувати на нижню третину грудини кінчиками другого і третього пальців однієї руки з частотою 60 за хвилину.

Б. Натискувати подушечками великих пальців на середню третину грудини з частотою 120 за хвилину.

В. Натискувати на нижню третину грудини з частотою 90 за хвилину кінчиками другого і третього пальців однієї руки або подушечками великих пальців.

Г. Натискувати на верхню третину грудини кінчиками другого і третього пальців однієї руки або подушечками великих пальців з частотою 120 за хвилину

Д. Натискувати на нижню третину грудини з частотою 120 за хвилину кінчиками другого і третього пальців однієї руки або подушечками великих пальців.

15. Якою повинна бути координація непрямого масажу серця зі ШВЛ?

А. За 2 секунди потрібно 3 рази натиснути на грудину і провести 1 вентиляцію.

Б. За 2 секунди потрібно 2 рази натиснути на грудину і провести 2 вентиляції.

В. За 2 секунди потрібно 1 раз натиснути на грудину і провести 3 вентиляції.

Г. За 2 секунди потрібно 1 раз натиснути на грудину і провести 1 вентиляцію.

Д. 2 секунди потрібно 3 рази натиснути на грудину і провести 3 вентиляції.

16. Який лікарський засіб дозволено застосовувати під час первинної реанімації дитини, яка народилась у стані асфіксії?

А. Кофеїну бензоат.

Б. Етимізол.

В. Налоксону гідрохлорид.

Г. Бемегрід.

Д. Сульфокамфокаїн.

17. Якого правила слід дотримуватися під час введення адреналіну?

А. Показання до застосування – ЧСС менше 100 за хвилину при народженні.

Б. Шлях уведення – тільки внутрішньовенний.

В. Вводять у вигляді 0, 01 % розчину.

Г. Розчин адреналіну вводять повільно.

Д. Під час первинної реанімації вводити не більше двох разів.

18. Який лікарський засіб дозволено застосовувати під час первинної реанімації дитини, яка народилась у стані асфіксії, з метою нормалізації судинного об’єму крові?

А. Фізіологічний розчин.

Б. 5% розчин альбуміну.

В. 5% розчин глюкози.

Г. Свіжозаморожена плазма.

Д. Реополіглюкін.

19. В якому випадку показане введення адреналіну під час первинної реанімації новонародженого у стані асфіксії?

А. ЧСС менше 100 за хвилину при народженні дитини.

Б. ЧСС менше 100 за хвилину після 30 секунд штучної вентиляції легень.

В. ЧСС менше 100 за хвилину після 30 секунд непрямого масажу серця і штучної вентиляції легень.

Г. ЧСС менше 60 за хвилину після 30 секунд штучної вентиляції легень.

Д. ЧСС менше 60 за хвилину після 30 секунд непрямого масажу серця і штучної вентиляції легень.

20.Яким шляхом під час первинної реанімації новонароджених вводять налоксону гідрохлорид?

А. Переважно внутрішньовенний, можливо внутрішньом’язовий .

Б. Переважно внутрішньом’язовий, можливо – внутрішньовенний та ендотрахеальний.

В. Переважно ендотрахеальний, можливо – внутрішньовенний та внутрішньом’язовий.

Г. Ендотрахеальний.

Д. Внутрішньом’язовий.

 

 

2. Критерії оцінювання:

1.Записати в щоденник та вивчити алгоритми:10б.

№ 2. Вирішити задачі за наданими номерами: 20 б.

№ 3. Вирішити  тестові завдання: 20 б.

 

Максимальна кількість балів за заняття –50 б.

Оцінка 5 –45-50 б

Оцінка 4 –38-44 б

Оцінка 3  - 26-37 б.

Оцінка 2 – 0 – 25 б.

 

Термін виконання:під час заняття за розкладом.

Відповіді надіслати на електронну адресу kionolga2@gmail.com, та відповісти  по телефону.

 

 Додаткові матеріали:

https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=BvA-DiaAvpQ

https://www.youtube.com/watch?v=wR9iHx0xSJY