Група 3А с/с Практичне заняття № 4 Викладач Кіон О. І. Предмет Медсестринство в педіатрії Дата 11.11.2021 Тема Анатомо-фізіологічні особливості недоношеної новонародженої дитини та догляд за нею.

 

Група 3А с/с Практичне заняття № 4

Викладач	Кіон О. І.
Предмет	Медсестринство в педіатрії
Дата	11.11.2021
Тема	Анатомо-фізіологічні особливості недоношеної новонародженої дитини та догляд за нею.

 

1. Завдання: Виконати у щоденнику:

№ 1 Заповнити таблицю:

Анатомо-фізіологічні особливості новонародженої дитини

№	Поняття
	Новонароджена дитина з малою масою тіла	Визначення
	Маса при народженні=> Ознаки	Характеристика
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
	Поза дитини:
	Крик
	Шкіра
	1.
	2.
	3.
	4.
	5.
	Голова
	Вуха
	Грудна клітка
	Частота дихання
	Частота серцевих скорочень
	Неврологічний статус
	Живіт
	Статеві органи:

 

№ 2 Заповнити таблицю: Основні розлади адаптації та патологічні стани

Поняття		Дії медсестри
Гіпотермія	Профілактика
Гіпотермія	Розвиток
Гіпоглікемія	Профілактика
Апное	Розвиток

 

№ 3 Записати та вивчити алгоритми(Можна роздрукувати та вклеїти):

АНАТОМО ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
НЕДОНОШЕНОЇ ДИТИНИ ТА ДОГЛЯД ЗА НЕЮ

(Протокол медичного догляду за новонародженою дитиною
з малою масою тіла при народженні;
наказ МОЗ України № 584 від 29.08.2006 р.)

1.    Новонароджена дитина з малою масою тіла при народженні — дитина, маса тіла якої при народженні становить менше ніж 2500 г (за визначенням ВООЗ):

•      мала маса тіла при народженні — <2500 г;

•      дуже мала маса тіла при народженні — <1500 г.

2.    Недоношена новонароджена дитина — дитина, яка народилася у термін вагітності з 22-го повного до 37-го повного тижня (154— 259 повних діб, рахуючи від першого дня останнього нормального менструального циклу) незалежно від маси тіла та росту дитини при народженні.

Новонароджена дитина з малою масою тіла при народженні, яка підлягає фізіологічному догляду, — це дитина, яка має термін гестації не менше ніж 32 тиж. та масу тіла при народженні не менше ніж 1500 г, на момент огляду й оцінювання стану має такі ознаки:

•        адекватно дихає або кричить;

•    частота дихання 30—60 за хвилину та відсутні клінічні прояви дихальних розладів;

•        частота серцевих скорочень 100—160 за хвилину;

•        рожевий колір шкіри та слизових оболонок;

•        адекватна рухова активність;

•        задовільний або помірно знижений м’язовий тонус;

•    має здатність смоктати або годуватися з чашки (обов’язкова наявність ковтального рефлексу);

•    за умови адекватного догляду має температуру тіла 36.5— 37.5 °С;

•    відсутні вади розвитку, які потребують термінового медичного втручання;

•        відсутні клінічні прояви інфекції.

 

ОГЛЯД ДИТИНИ З МАЛОЮ МАСОЮ ТІЛА

Поза дитини:флексорна або напівфлексорна: голова дещо приведена до грудей, руки помірно зігнуті в ліктьових суглобах, ноги помірно зігнуті в колінних і кульшових суглобах.

Крик:голосний або середньої потужності, емоційний.

Шкіра залежно від терміну гестації:

•     рожева, гладка, може бути вкрита густою змазкою, видно вени; у новонароджених із терміном гестації, що наближається до 37 тиж., можливе поверхневе лущення і/або висипання, та мала кількість вен;

•     пушкового волосся багато, воно тонке, вкриває здебільшого спину і розгинальні поверхні кінцівок; у новонароджених із термі­ном гестації, що наближається до 37 тиж., відзначаються ділянки без лануго;

•     шкіра на підошвах має ледь помітні червоні риски або відзна­чається лише передня поперечна складка; у новонароджених із тер­міном гестації, що наближається до 37 тиж., складки займають 2/3 поверхні;

•     стоншена або відсутня підшкірна жирова основа;

•     нігті недорозвинені, не виходять за краї нігтьового ложа.

Голова:брахіоцефалічна або доліхоцефалічна (залежить від поло­ження плода в пологах), але кругліша, ніж у доношеної дитини; кіс­тки черепа тонкі; шви та тім’ячка відкриті; обвід голови — від 24 до 32 см залежно від терміну гестації.

Вуха:помірно закручені, м’які, повільно розправляються; у но­вонароджених із терміном гестації, що наближається до 37 тиж. вуха добре закручені, м’які, швидко розправляються.

Грудна клітка:симетрична, нижня апертура розвернута, напрямок ребер — косий; обвід грудної клітки коливається від 21 до ЗО см залежно від терміну гестації; рухи грудної клітки симетричні з частотою 30—60 за хвилину.

Легені:при аускультації потрібно оцінити дихання за ступенем інтенсивності, висотою тону та рівномірністю; в нижніх відділах легень дихання може бути помірно ослабленим.

Серце:частота серцевих скорочень в нормі становить 100—160 за хвилину.

Неврологічний статус:помірно знижені м’язовий тонус і спон­танна рухова активність; дрібний і непостійний тремор кінцівок та підборіддя, дрібний та непостійний горизонтальний ністагм, помір­не зниження рефлексів при задовільному загальному стані дитини є транзиторними і не потребують спеціальної терапії.

Живіт: округлої форми, бере участь в акті дихання, м’який при пальпації; печінка виступає на 1—2 см з-під краю ребрової дуги; край селезінки пальпується під ребровою дугою.

Статеві органи: у хлопчиків калитка може бути порожньою або яєчка можуть міститись у верхній частині каналу; у новонароджених з терміном гестації, що наближається до 37 тиж., у калитці знахо­диться одне або обидва яєчка, але вони можуть легко ховатися в па­хвинні кільця при натискуванні на них; у дівчаток великі статеві губи не повністю прикривають малі, клітор виступає.

 

ОСНОВНІ РОЗЛАДИ АДАПТАЦІЇ ТА ПАТОЛОГІЧНІ СТАНИ

Недоношений новонароджений		Новонароджений із затримкою внутрішньоутробного розвитку
1	Респіраторний дистрес-синдром	1	Гіпотермія
2	Гіпоглікемія	2	Гіпоглікемія
3	Гіпотермія	3	Проблеми з вигодовуванням
4	Проблеми з вигодовуванням	4	Гіпербілірубінемія
5	Гіпербілірубінемія	5	Інфекції
6	Інфекції	6	Поліцитемія
7	Апное	7	Вроджені аномалії розвитку
8	Гіпокальціємія	8	Гіпокальціємія
9	Анемія

 

ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ЗАГРОЗЛИВИХ СТАНІВ

(за наказом МОЗ України № 584 від 29.08.2006 р.)

Проблема	Сестринські втручання
Профілактика гіпотермії	1)  У 1-шу добу життя нормальною температурою тіла дитини є 36.5—37.5 °С. В наступні дні оптимальною є температура тіла в межах 36.8—37.2 °С. Слід уникати розвитку у дитини як гіпотермії, так і гіпертермії; 2)   заходи збереження тепла включають використання теплих кімнат, методу «кенгуру», інкубаторів, ламп-обігрівачів, ліжок-грілок і матраців-грілок. Доцільно використовувати догляд за методом «мами-кенгуру»; 3)   інкубатори слід використовувати тільки для хворих новонароджених або для новонароджених з дуже малою масою тіла; 4)      контроль температури тіла дитини рутинно проводиться щонайменше 4 рази на добу, у випадках нестабільної температури частіше; новонародженим з масою тіла <1000 г слід проводити контроль температури тіла через кожні 3 год
Розвиток гіпотермії	•         Розпочати контакт «шкіра до шкіри»; •         перевірити температуру в приміщенні; •         перевірити рівень глюкози крові; •         продовжити грудне вигодовування дитини; провести контрольне вимірювання температури тіла через 15—30 хв після проведених заходів
Ризик розвитку гіпоглікемії	Нормальним слід вважати рівень глюкози крові 2,6—5,5 ммоль/л. 1.  Для профілактики розвитку гіпоглікемії годування дитини треба розпочати якомога раніше після народження та проводити його часто (не менше 8 разів на добу як удень, так і вночі). 2.  Контрольне вимірювання рівня глюкози провести через 4 год після народження і не раніше ніж через 30 хв після останнього годування. У разі отримання результату рівня глюкози в крові <2,6, але >2,2 ммоль/л необхідно збільшити частоту годувань дитини Новонародженим, які при першому вимірюванні мають рівень глюкози <2,6 ммоль/л і клінічні прояви гіпоглікемії або <2,2 ммоль/л, треба розпочати корекцію гіпоглікемії: негайно внутрішньовенно струминно у периферичну вену ввести 10 % розчин глюкози із розрахунку 2 мл/кг (200 мг/кг) протягом 5— 10 хв, потім перевести на інфузію 10 % розчину глюкози із швидкістю 6—8 мг/кг за хвилину та продовжити годування дитини
Розвиток апное	•         Якщо дитина перестала дихати, слід негайно здійснити тактильну стимуляцію вздовж спини дитини протягом 10 с; •         якщо після проведеної стимуляції дитина не почала дихати, потрібно невідкладно розпочати штучну вентиляцію легень за допомогою мішка і маски; •         проконтролювати температуру тіла дитини. У разі виникнення гіпотермії слід негайно розпочати необхідні дії щодо корекції цього стану; •         проконтролювати рівень глюкози крові. У разі виникнення гіпоглікемії потрібно невідкладно розпочати необхідні дії щодо корекції цього стану; •         доцільно регулярно профілактично змінювати положення тіла дитини та ретельно слідкувати за нею; •         необхідно навчити матір спостерігати за дитиною та проводити початкові кроки допомоги (тактильна стимуляція) у разі апное
Ризик розвитку рахіту	1)  3 кінця 1-го тижня життя дитини при установленомуентеральномугодуванніслідрозпочатипрофілактичневведеннявітамінуД в дозі 400—800 МО щоденно; 2)  У разі годування сумішшю додатково призначати вітамін Д, щоб отримати загальну добову дозу 800 МО
Ризик розвитку анемії	1)  Новонародженим із масою тіла при народженні<1800 г і терміном гестації< 32 тиж. з початку 3-го тижня життя при установленому ентеральному годуванні і до кінця першого хронологічного року життя рекомендовано щоденне призначення у середину 2—4 мг/кг на добу елементного заліза; 2)  У разі необхідності паралельно з уведенням елементного заліза може бути призначене застосування фолієвої кислоти із розрахунку 50 мкг/добу щоденно

 

КОРИСТУВАННЯ КЮВЕЗОМ

У кювезі підтримують умови, близькі до внутрішньоутробних. Таких умов потребують новонароджені діти з малою та дуже малою масою тіла при народженні, а також діти з асфіксією, пологовою травмою та іншими патологічними станами.

Етапи	Зміст
Підготовка медсестри	Медична сестра проводить гігієнічну обробку рук згідно з наказом МОЗ України № 798 і одягає стерильні гумові рукавички
Підготовка оснащення	1)     Інкубатор; 2)     дезінфекційнийрозчин; 3)     ганчір’я
Виконання маніпуляції	1)Температуру у кювезі підтримують у межах термонейтрального середовища, залежно від маси тіла та гестаційного віку:
	Маса тіла при народженні (г)	Температура в інкубаторі
		35 °С	34 °С	33 °С	32 °С
	<1500	0-10 діб	11—21 доба	3—5 тиж.	Після 5 тиж. у разі розвитку будь-якого захворювання
	1500-2000		0—10 діб	10 діб - 4 тиж.	Після 5 тиж. у разі розвитку будь-якого захворювання
	2000-2500		0—10 діб	11 діб — 3 тиж.	Після 5 тиж. у разі розвитку будь-якого захворювання
	2) вологість у перший день має становити 80—90 %, надалі —60 %; 3) швидкість подачі кисню в перші дні — 8—10 л/хв, потім 4 л/хв; 4) тривалість перебування в кюветі залежить від здатності дитини пристосовуватись до навколишніх умов і підтримувати постійну температуру тіла. Дезінфекцію кювету проводять через кожні 2 дні. 1.Дитину перекладають у чистий підготовлений кювез. 2. Стерильною тканиною, змоченою дезінфекційним розчином або 3 % розчином перекису водню з 0,5 % розчином мийного засобу, двічі протирають з середини, потім ручки. 3. Закривають його на 1 год. 4. Протирають стерильним ганчір’ям, змоченим у дистильованій воді. 5. Поверхню кювету витирають насухо. 6. Опромінюють бактерицидною лампою протягом 30—60 хв на відстані 0,5—1 м. 7. Кювез закривають. Витримують 2—5 год, після цього він придатний для використання

 

ДОГЛЯД ЗА НЕДОНОШЕНИМ У КЮВЕЗІ

У кювезі виходжують недоношену дитину, яка народилася з м. сою тіла менше 1800 г та дітей, які народилися в асфіксії, з полог« вою травмою та ін.

Етапи	Зміст
Підготовка медичної сестри	Медична сестра проводить гігієнічну обробку рук згідно з наказом МОЗ України № 798 і одягає стерильні гумові рукавички
Підготовка оснащення	1.  Кювез. 2.   Ватні кульки, стерильні серветки. 3.   Зонди, пляшечки, соски. 4.   Стерильна олія. 5.   Пелюшки. 6.   Вода тепла. 7.   Грудне молоко або суміш
Підготовка пацієнта	Привітатися, назвати своє ім’я та посаду. Дізнатися, як звертатися до матері та дитини. Пояснити матері необхідність перебування дитини у кювезі
Виконання маніпуляції	1.   Створити необхідні умови в кювезі залежно від стану но­вонародженого. 2.   Дитину помістити у кювез роздягнену або в розпашонці, шапочці, підгузку. 3.   Надати потрібного положення — піднятий головний кінець, при шоку — піднятий нижній кінець. 4.   Щоденний туалет, підмивання, догляд за пупковою ранкою та інші маніпуляції проводять спершу у кювезі, потім на піднятому сповивальному столику. 5.   Годувати через зонд, соску, залежно від наявності рефлексів, стану та маси тіла дитини. 6.   Термін перебування дитини у кювезі залежить від маси тіла, стану дитини
Догляд за дитиною	Стежити за температурою тіла (вимірюють не менше 3 разів на день), пульсом, диханням, артеріальним тиском
Дезінфекція оснащення	Кювез дезінфікують

 

ГОДУВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ З МАЛОЮ МАСОЮ ТІЛА
ПРИ НАРОДЖЕННІ

Внутрішньоутробний термін гестації:

•       до 30 тиж. — через зонд;

•       30—33 тиж. — через зонд або з чашечки;

•       34—35 тиж. — годування груддю або з чашечки;

•       >36 тиж. — годування груддю:

—     кількість годувань 8—12 на добу;

—     годувати дитину і вдень, і вночі;

—   якщо дитина не проявляє активності щодо годування — мати має обов’язково розбудити її і нагодувати через кожні 2—3 год.

ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ

1.    Грудне вигодовування слід розпочинати якомога раніше залежно від стану дитини.

2.   Для першого годування не дають розчини глюкози, фізіологічний розчин.

3.     Оцінювання правильного прикладання до грудей:

•       підборіддя дитини торкається грудей;

•       рот дитини широко відкритий;

•       нижня губа дитини вивернута назовні;

•       дитина більше захоплює нижню частину ареоли.

4.     Перед годуванням необхідно оцінити:

•       здатність дитини до ссання;

•       якість ссання (кашляє чи захлинається під час годування);

•     наявність зригувань, блювання або кашлю під час або після годування.

Якщо дитина зригує або кашляє під час годування, її деякий час годують у вертикальному положенні (мати підтримує грудну залозу і підборіддя дитини рукою, тоді горло і задня стінка глотки знахо­дяться вище соска.

Годуваня груддю триває довше, ніж у доношених дітей: швидке смоктання -» уповільнення темпу -» ковтання відпочинок -> повторення циклу.

Для впровадження ефективного грудного вигодовування необхідно якомога раніше розпочати виходжування дитини за методом «мама-кенгуру».

 

ГОДУВАННЯ ДИТИНИ З ЧАШКИ

(за наказом МОЗ України № 584 від 29.08.2006 р.)

Якщо грудне вигодовування дитини неможливе за станом ї здоров’я або станом здоров’я матері чи вона отримує мало молока під час грудного годування, або за наявності ковтального та відсутності чи слабкості смоктального рефлексів, необхідно забезпечить годування дитини з чашки.

Етапи	Зміст
Підготовка медсестри	Медична сестра проводить гігієнічну обробку рук згідно з наказом МОЗ України № 798
Підготовка оснащення	1.  Стерильні чашечки. 2.   Зціджене грудне молоко матері або адаптована молочна суміш, підігріта до температури 37 °С, у відповідній до розрахунків кількості; в стерильних пляшечках. 3.  Стерильні серветки
Підготовка пацієнта	Привітатися з матір’ю дитини, назвати своє ім’я, посаду. Запитати, як звертатися до матері та дитини. Пояснити матері необхідність і порядок виконання маніпуляції
Виконання маніпуляції	1.  Налити в стерильну чашку необхідну розраховану кількість молока. 2.  Покласти дитину на коліна в напіввертикальне положення. 3.   Піднести чашку до губ дитини і нахилити її так, щоб молоко торкнулося губ дитини. У цей час дитина спробує всмоктати молоко в рот і почне його злизувати язиком. 4.   Не слід вливати молоко в рот дитині, потрібно підносити чашку так, щоб молоко тільки торкалося губ дитини. 5.   Не припиняти годування доти, доки дитина не заплющить очі і не перестане смоктати молоко самостійно. 6.   Оцінити кількість спожитої дитиною їжі та розрахувати кількість молока на наступне годування. 7.   Запам’ятайте! Не можна годувати дитину під час крику або сну. Ускладнення! Асфіксія — в разі потрапляння молока в дихальні шляхи. Профілактика! Чітко дотримуватися етапів годування
Догляд за дитиною	1.   Після годування обсушити серветкою шкіру навколо рота дитини. 2.  Обережно перевести дитину у вертикальне положення, щоб видалити повітря, яке потрапило в шлунок під час годування. 3.      За неможливості виконання п. 2, повернути голову дитини на бік, щоб попередити зригування та можливу аспірацію
Дезінфекція оснащення	1.  Чашки та пляшечки помити під проточною водою йоршиком. 2.  Знежирити 2 % розчином натрію бікарбонату. 3.  Промити чашки та пляшечки проточною водою. 4.  Пляшечки та чашки стерилізують у сухожаровій шафі при температурі 180 °С протягом 30 хв. Увага! Стерильні пляшечки та чашки зберігають 1 добу

 

ГОДУВАННЯ ДИТИНИ ЧЕРЕЗ ЗОНД

(за наказом М03 України № 584 від 29.08.2006 р.)

Показання: зниження або відсутність смоктального, ковтального рефлексів у дитини, дітей з дуже малою масою тіла при народженні, хвороби новонароджених, при яких пригнічуються смоктання та ковтання.

Протипоказання: добре виражені всі рефлекси.

Етапи	Послідовність проведення маніпуляції
Підготовка медсестри	Медична сестра проводить гігієнічну обробку рук згідно з наказом МОЗ України № 798 і одягає стерильні гумові рукавички
Підготовка оснащення	1)  зонд для дитини: з масою тіла <2000 г № 5-Р, з масою тіла >2000 г - № 8-Р; 2)  стерильні шприци 2 і 5 мл для аспірації вмісту шлунка; 3)  сантиметрова стрічка; 4)  лейкопластир; 5)  ножиці; 6)  розчин для ін’єкцій або стерильний ізотонічний розчин натрію хлориду; 7)  чашка з грудним молоком
Підготовка дитини	Дитину сповити. Покласти на сповивальний столик з підвищеним головним кінцем на правий бік на пелюшку. Поряд зі сповивальним столиком поставити накритий стерильний столик
Виконання маніпуляції	Використовують 2 способи введення зонда: 1) орогастральний; 2) назогастральний у разі, якщо у дитини адекватне самостійне дихання регулярне. Орогастральний зонд — вимірюють від кута рота до мочки вуха і мечоподібного відростка, назогастральний зонд — від кінчика носа до мочки вуха та мечоподібного відростка.
	1.   Змочити кінчик зонда стерильним розчином перекису водню стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду. 2.   Помірно зігнути шию дитини та повільно ввести зонд на відміряну довжину через рот або ніздрю. 3.  Якшо зонд не проходить легко через ніздрю, його витягують 1 намагаються ввести в іншу ніздрю або через рот Запам ятрите! Ніколи не прикладайте зусиль для проштовхування зонда для запобігання травми. 4. Зафіксуйте зонд за допомогою лейкопластира. 5. Перевіряють місцезнаходження зонда. Для цього шприцем вводять у зонд 1—2 мл повітря і стетоскопом вислуховують над шлунком рух повітря по зонду. В разі відсутності шуму повітря зонд негайно витягають і повторюють процедуру. 6. Беруть стерильний шприц і витягують із нього поршень. 7. Приєднують шприц до зонда і наливають у нього розраховану кількість зцідженого грудного молока. 8. Шприц із молоком тримають на відстані 5-10 см над дитиною. 9.  Продовжують годування протягом 10-15 хв (не менше) 10. . Під час годування молоко має повільно стікати зі шприца 11. Швидкість стікання молока під час годування регулюють поступово змінюючи відстань між шприцом і дитиною (піднімаючи й опускаючи його)
1 Догляд за  дитиною	Не використовують введення молока під тиском. Під час годування ретельно спостерігають за: кольором шкіри слизових оболонок, частотою і характером дихання. Запам ятаите! Як тільки дитина почне «підсмоктувати» зонд необхідно якомога швидше перейти на годування дитини з чашечки або груддю. Коли рівень молока спинився біля шийки шприца, зонд необхідно перетиснути біля рота дити­ни і витягнути, щоб повітря не потрапило в шлунок. Дитину потримати 5—10 хв у вертикальному положенні. Ускладнення: дитина при введенні перших порцій молока стає неспокійною, починає кашляти, синіти, хрипіти. ·         Терміново припиняють уведення молока через зонд. ·         Швидко витягають зонд. ·         Проводять інгаляцію киснем 10 хв. ·         Тримають дитину у вертикальному положенні 5-10 хв ·          При нормалізації стану дитини знову вводять зонд.
Дезінфекція оснащення	Зонди, шприци в розібраному вигляді занурюють у дезінфекциний розчин на 60 хв, потім утилізують. Чашки промивають під гарячою проточною водою йоршиком, знежирють 2 % розчином натрію бікарбонату, промивають водою і стерилізують у сухожаровій шафі

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОГЛЯДУ ЗА ДІТЬМИ З ДУЖЕ МАЛОЮ МАСОЮ ТІЛА

1.  У недоношених дітей з гестаційним віком 32—33 тиж. питання про викладання на груди та живіт матері вирішують індивідуально.

2.   Медична допомога недоношеним новонародженим із гестаційним віком менше 32 тиж. у пологовому залі та операційній надасться згідно з протоколом первинної реанімації новонароджених (наказ № 225 від 28.03.2014 р.).

3.   Діти з малою масою тіла більше 1500 г і терміном гестації більше 32 тиж. без ознак захворювання при народженні не потребують ніяких діагностичних лабораторних обстежень за відсутності показань. Тому догляд і лабораторні обстеження відповідають вимогам Протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною.

4.  Новонароджені з масою тіла 1500 г і менше, а також діти з клінічними ознаками гіпоглікемії підлягають обов’язковому визначенню рівня глюкози крові в перші 4—6 год одноразово. Повторне визначення глікемії проводять відповідно до клінічного стану дитини та результатів попереднього дослідження.

5.   Для зігрівання хворих новонароджених і новонароджених з дуже малою масою тіла використовують інкубатори:

•     новонароджені в інкубаторах мають бути одягнені в розпашонку, шапочку, шкарпетки та повзуни;

•     температуру тіла контролюють через кожні 4—6 год і регулюють температуру всередині апаратів у межах 30—37 °С.

За наявності сервоконтролю обов’язково його використовувати:

•     новонародженим з масою тіла <1000 г контроль температури тіла здійснюють через кожні 3 год;

•     новонародженим з масою тіла при народженні 1500 г і менше обов’язково визначають рівень глюкози крові в перші 4—6 год одноразово;

•     якщо рівень глюкози крові >2,6 ммоль/л, подальші обстежен­ня проводять через кожні 3 год до отримання 2 послідовних резуль­татів рівня глюкози крові >2,6 ммоль/л;

•     якщо отриманий результат <2,6 ммоль/л — проводять лабора­торне визначення глікемії;

•     у разі отримання результатів < 2,6 ммоль/л, але >2,2 ммоль/л:

1.     збільшують частоту годування дитини;

2.      здійснюють контроль глікемії через 30 хв (глюкотестом);

3.      лабораторне підтвердження результатів глікемії.

Новонародженим з рівнем глюкози < 2,6 ммоль/л і проявами гіпоглікемії або <2,2 ммоль/л негайно розпочинають корекцію гіпоглікемії — внутрішньовенне введення 10 % розчину глюкози (2 мл/кг) протягом 5 10 хв, потім переводять на інфузію та продовжують го­дування дитини. Через 30 хв перевіряють рівень глюкози.

 

УМОВНІ ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ НЕДОНОШЕНОГО НОВОНАРОДЖЕНОГО ПІСЛЯ НАРОДЖЕННЯ

I   період — перехідний — триває від народження дитини до 7-ї доби життя. У цей період дитина може втрачати від 10 (якщо маса ті­ла при народженні становить 1500—2500 г) до 15 % (якщо маса тіла при народженні <1500 г) маси тіла в ранній неонатальний період, загальні витрати калорій на добу для забезпечення життєдіяльності дитини становлять, щонайменше, 75 ккал/кг на добу.

II період стабілізації триває з 7-ї доби життя до моменту виписування дитини з пологового стаціонару. Динаміка маси тіла за­безпечується при вживанні дитиною не менше ніж 120—140 ккал/кг на добу за рахунок грудного молока.

III період нормалізації — триває з моменту виписування з пологового будинку/лікарні до 1 року життя або більше. Завданням цього періоду є досягнення показників росту та розвитку доношеної дитини.

 

СКРИНІНГОВІ ОБСТЕЖЕННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ
ІЗ МАЛОЮ МАСОЮ ТІЛА ПРИ НАРОДЖЕННІ

1. Обстеження на фенілкетонурію та вроджений гіпотиреоз проводять всім новонародженим за поінформованою згодою матері. Протипоказання відсутні.

2. Обстеження на фенілкетонурію здійснюється після 24 год годування грудним молоком або молочною сумішшю, але обов’язково до виписування з лікарні.

3. Обстеження на вроджений гіпотиреоз проводять після 2-го дня життя, але не пізніше 4-го дня життя (щоб за необхідності повторити тест). Методика здійснення обстеження відповідає положенням пунктів 3.1.3 та 13.2.3. Протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною.

 

ЩЕПЛЕННЯ ДИТИНИ З МАЛОЮ МАСОЮ ТІЛА ПРИ НАРОДЖЕННІ

Дітям, народженим з масою 2000 г і більше, щеплення проводять у звичайні строки, звичайними дозами вакцин згідно з наказом МОЗ України № 551 від 11.08.2014 р.:

•                     обов’язково за поінформованою згодою матері;

•                     для щеплення використовують вакцини, зареєстровані та дозволені до застосування в Україні;

•                     щеплення проводять після огляду дитини лікарем-неонатоло- іом з письмовим обґрунтуванням призначення вакцинації в історії розвитку новонародженого.

 

ЩЕПЛЕННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ З МАЛОЮ МАСОЮ ТІЛА
ПРИ НАРОДЖЕННІ ПРОТИ ГЕПАТИТУ В

1.  Дітям, народженим від матері з невизначеним або позитивним HBsАg-статусом, щеплення проводять протягом 12 год після наро­дження незалежно від маси тіла та стану дитини.

2. Новонародженим з масою тіла <2000 г від матерів HBsАg-) вакцинацію проводять при досягненні маси тіла 2000 г або через 1 міс.

3.  Дітям у тяжкому стані, які народилися від матерів HBsАg (-) і в масою тіла >2000 г, щеплення проводять при покращенні стану перед виписуванням із пологового будинку.

4. Якщо дитина не була щеплена після народження, її варто щепити протягом 1-го місяця без попереднього дослідження крові на наявність HBsАg/

 

ЩЕПЛЕННЯ ПРОТИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

1.  Проводять усім новонародженим з масою тіла >2000 г на З— 5-ту добу життя за такими винятками:

а)   якщо дитина хвора, імунізацію проводять після одужання,

б) якщо мати дитини хвора на активний туберкульоз легень та отримувала лікування менше ніж за 2 міс. до пологів або у жінки діагностовано туберкульоз після пологів — необхідна обов язкова консультація фтизіатра.

2.  Дітям з масою тіла <2000 г щеплення виконують після досягнення дитиною маси тіла 2000 г.

3.  В «Історії розвитку новонародженого» зазначають:

·     дату щеплення;

·     серію та контрольний номер вакцини;

·     дозу;

·     підприємство-виробник;

·     термін придатності препарату;

·      прізвище медичного працівника, що проводить вакцинацію.

 

ВИХОДЖУВАННЯ НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ МЕТОДОМ «МАТИ-КЕНГУРУ»

(відповідно до наказу М03 України № 584)

Мета: забезпечити формування тісного психоемоційного зв’язку між матір’ю та дитиною. Підвищити частоту та тривалість грудного вигодовування. Знизити ризик нозокоміальних інфекцій. Сприяти участі сім’ї у виходжуванні дітей з малою масою тіла. Забезпечити альтернативний підхід до збереження та підтримки температури тіла дитини.

Переваги: покращення поведінки дитини: довші періоди спокою та глибокого сну, менше плачу. Зниження частоти та тяжкост і епізодів апное. Скорочення терміну перебування дітей у лікарні. Матері відчувають більшу компетентність, впевненість і відповідаль­ність у разі кенгуру-догляду за дитиною.

Показання: гестаційний вік дитини понад 32 тиж.; маса тіла дитини понад 1000 г; відносна соматична стабільність; наявність ентерального харчування та встановленої толерантності до їжі; здатність реагувати на зовнішні подразники та стимуляцію; бажана відсутність постійного внутрішньовенного введення рідини.

Етапи	Зміст
Підготовка дитини	Одягнути на дитину шапочку, шкарпетки та підгузок; додатково одягнути на дитину сорочку, але не застібати її, тому що повинен відбуватися контакт «шкіра до шкіри»
Техніка виконання	Розташувати дитину у вертикальному положенні між грудьми матері: голівка, шия, тулуб дитини мають бути випрямлені; руки дитини повинні знаходитися на грудях у матері; на­півзігнуті ніжки дитини розташовуються під грудьми матері, така позиція схожа на позицію «жабенятко»; голівка дитини має знаходитись під підборіддям матері. Зафіксувати дитину до тулуба матері тканиною або «сумкою», тканина має прикривати не всю голову дитини, а тільки її частину до вуха; накрити дитину одягом матері; необхідно під­тримувати дитину під час проведення методу «мати-кенгуру». Контакт «шкіра до шкіри» бажано підтримувати протягом 24 год на добу з перервами (наприклад, якщо матері треба прийняти душ, тоді батько чи інший член сім’ї може взяти дитину в контакт «шкіра до шкіри»)

 

КРИТЕРІЇ ВИПИСУВАННЯ ДИТИНИ З МАЛОЮ МАСОЮ ТІЛА
ПРИ НАРОДЖЕННІ

1.   Маса тіла дитини >2000 г.

2.   Загальний стан дитини задовільний і відповідає таким ознакам:

1)   самостійне дихання адекватне з частотою 30—60 за хвилину;

2)    відсутнє втягування податливих ділянок грудної клітки;

3) відсутність апное щонайменше протягом 7 діб до дня виписування;

4)      відсутній ціаноз шкіри і слизових оболонок.

3.   Дитина може підтримувати стабільну нормальну температуру тіла щонайменше 3 доби підряд до дня виписування.

4.   Дитина засвоює належний добовий об’єм харчування і стабільно збільшує масу тіла (щонайменше 20 г/добу протягом 3 діб підряд до дня виписування).

 

№ 4. Вирішити тестові завдання: ( мають 1 правильну відповідь)

1.                      Дитина народилася з вагою 1700г, від першої ускладненої вагітності. Профілактику якого захворювання слід передбачити медичній сестрі при  реалізації плану догляду щодо виходжування недоношеної дитини?

A          Гемолітичної хвороби

B          Алергічного діатезу 

C         Гострих розладів травлення 

D         Анемії 

E          Спазмофілії 

 

2.                      Якої маси тіла повинна досягти недоношена дитина, щоб їй було зроблено щеплення проти туберкульозу? 

A          2200 г

B          2000 г

C         1500 г

D         1800 г

E          3000 г 

 

3.                      Нетрадиційний метод догляду за немовлятами з малою масою тіла – це метод “мати-кенгуру”, який здійснюється забезпеченням: 

A          Постійного контакту “шкіра до шкіри” між матір’ю і дитиною

B          Контакту “шкіра до шкіри”, який  підтримується тільки світовий день 

C         Контакту “шкіра до шкіри”, який  підтримується тільки вночі 

D         Контакту “шкіра до шкіри” на протязі 10 годин на добу 

E          Контакту “шкіра до шкіри” на протязі 15 годин на добу 

 

4.                      Під час спілкування з матір’ю новонародженого медсестра повідомила їй, що дитину тимчасово планується годувати через назогастральний зонд. Який рефлекс відсутній у цієї дитини? 

A          Пошуковий рефлекс 

B          Захисний рефлекс 

C         Ковтальний рефлекс

D         Хапальний рефлекс 

E          Рефлекс повзання 

 

5.                      Одним з критеріїв виписування дитини, народженої з малою масою тіла, з пологового будинку є маса тіла, що дорівнює або більша: 

A          1500 г 

B          3500 г 

C         2000 г  

D         2500 г 

E          3000 г 

 

6.                      Медсестра радить матері використовувати метод “мати-кенгуру” при вазі дитини більше: 

A          800 г 

B          1000 г 

C         1500 г 

D         2500 г 

E          2000 г 

 

7.                      Який основний метод годування недоношених новонароджених з терміном гестації до 30 тижнів? 

A          Годування грудьми або з чашки 

B          Годування грудьми 

C         З чашки 

D         Через зонд 

E          З ложечки 

 

8.                      Дитина народилася від ІІ вагітності при терміні гестації 35 тижнів з масою тіла 1800 г. Через 24 години після годування дитини грудним молоком провели обстеження на фенілкетонурію. Результат негативний. Вкажіть обов’язкове скринінгове обстеження, яке потрібно провести дитині до виписування з пологового стаціонару.  

A          На аномалії розвитку.  

B          На цукровий діабет 

C         На алергічний діатез 

D         На гіпофізарний нанізм 

E          На вроджений гіпотиреоз 

 

9.                      Вказати, яка дитина вважається недоношеною: 

A          що народилася від вагітності менше 39 тижнів;  

B          що народилася від вагітності менше 38 тижнів; 

C         що народилася від вагітності менше 37 тижнів; 

D         що народилася від вагітності менше 40 тижнів; 

E          що народилася від вагітності менше 41 тижня. 

 

10.                  У недоношеної дитини з масою тіла при народженні 1900 г під час годування виник приступ  апное, але ціанозу і брадикардії не спостерігається. Що буде першочерговим у наданні невідкладної допомоги дитині?

A          Негайно розпочати ШВЛ 

B          Тактильна стимуляція вздовж спини 

C         Розпочати зігрівання 

D         Перевірити рівень глюкози в крові 

E          Постійно підтримувати правильне положення 

 

2. Критерії оцінювання:

Завдання № 1  максимальна оцінка – 25 б.

Завдання № 2 максимальна оцінка - 15 б.

Завдання № 3 максимальна оцінка - 10 б.

Завдання № 4 максимальна оцінка -10 б.

 

Максимальна кількість балів за заняття - 50

Оцінка 5 –45-50 б

Оцінка 4 –38-44 б

Оцінка 3  - 26-37 б.

Оцінка 2 – 0 – 25 б.

 

6.      Термін виконання:за розкладом заняття.

Відповіді надіслати на електронну адресу kionolga2@gmail.com