Група 4А л/с Практичне заняття № 3 Викладач Кіон О. І. Предмет Педіатрія Дата 23.09.2021 Тема Захворювання ендокринної системи. Цукровий діабет. Захворювання щитоподібної залози. Гіпотиреоз.

 

Група 4А л/с Практичне заняття № 3

Викладач	Кіон О. І.
Предмет	Педіатрія
Дата	23.09.2021
Тема	Захворювання ендокринної системи. Цукровий діабет. Захворювання щитоподібної залози. Гіпотиреоз.

 

1. Завдання: Виконати у щоденнику

 

№ 1. Заповнити таблицю: Цукровий діабет.

 

Визначення
Етіологія
Чинники ризику
Класифікація 1. Типи ЦД 2. За клінічною картиною (діабет І типу)
Ускладнення

 

№ 2. Обстеження дитини, яка хворіє на цукровий діабет.(Скласти план)

 

№ 3. Заповнити таблицю: Диференціальна діагностика ком при цукровому діабеті:

 

Показники	Гіпоглікемічна кома	Гіперглікемічна кома
Рухова активність
Органи дихання
Серцево - судинна система
Фізичний розвиток
Система травлення
Система сечовиділення
Обмінні процеси організму
Поведінка
М'язова система
Очні симптоми
Стан шкіри
Притомність
Надання допомоги

 

№ 4. Скласти таблицю: Дієтотерапія при цукровому діабеті.

(При виконанні користуватися матеріалом з завдання № 6, пункт 8.)

 

№ 5. Заповнити таблицю: Гіпотиреоз у дітей.

 

Етіологія
Клінічні прояви	Неонатальний період	Після 3 міс.	Підлітковий вік
Лабораторні та інструментальні дослідження (перелічити)
Лікування
Диспансерізація

 

№ 6. Записати та вивчити алгоритми:

1.      МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ГЛЮКОЗИ В КРОВІ

Оснащення: глюкоза, глюкотест, глюкометр.

Етапи	Зміст
Алгоритм виконання	Дослідження з глюкотестом 1.  Краплю крові нанести на тест-поле спеціальної тест-смужки глюкотесту. 2.   Через 1—2 хв порівняти забарвлення зі стандартною шкалою і зафіксувати показник вмісту глюкози в крові. Дослідження за допомогою глюкометра. 1.  Вимити руки з милом. Підготувати прилад до роботи згідно з інструкцією. 2.   Поставити на стіл: прилад, ручку для проколювання шкіри пальця, тест-смужки (не відкриваючи), флакон зі спиртом (відкрити), ватні кульки. Налаштувати ручку для проколювання на необхідину глибину проколу (дорослим на поділку 7—8, дітям відповідно до віку 3—4, 5—6) та натягнути пружину. 3.   Змоченою в спирті ватною кулькою протерти потрібний палець, дістати тест-смужку та вставити її в прилад. Він прицьому увімкнеться. 4.   Проколоти палець. Отримати краплю розміром 2—3 мм (вона не має розтікатися, інакше прокол повторити), доторкнувшись до отриманої краплі робочим сектором тест-смужки. При цьому сектор має заповнитися кров'ю повністю. Притиснути ватну кульку до проколу та чекати появи результату на екрані глюкометра. Через декілька секунд отримати та зафіксувати результат. 5.   Витягнути тест-смужку. Глюкометр відключиться.
Реєстрація	Зробити запис про проведення процедури та реакцію на неї пацієнта у відповідну медичну документацію

 

2.      МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ГЛЮКОЗИ В КРОВІ

Оснащення: глюкоза, глюкотест, глюкометр.

Етапи	Зміст
Алгоритм виконан­ня	Дослідження з глюкотестом 1.  Краплю крові нанести на тест-поле спеціальної тест-смужки глюкотесту. 2.   Через 1—2 хв порівняти забарвлення зі стандартною шкалою і зафіксувати показник вмісту глюкози в крові. Дослідження за допомогою глюкометра. 1.  Вимити руки з милом. Підготувати прилад до роботи згідно з інструкцією. 2.   Поставити на стіл: прилад, ручку для проколювання шкіри пальця, тест-смужки (не відкриваючи), флакон зі спиртом (відкрити), ватні кульки. Налаштувати ручку для проколювання на необхідину глибину проколу (дорослим на поділку 7—8, дітям відповідно до віку 3—4, 5—6) та натягнути пружину. 3.   Змоченою в спирті ватною кулькою протерти потрібний палець, дістати тест-смужку та вставити її в прилад. Він прицьому увімкнеться. 4.   Проколоти палець. Отримати краплю розміром 2—3 мм (вона не має розтікатися, інакше прокол повторити), доторкнувшись до отриманої краплі робочим сектором тест-смужки. При цьому сектор має заповнитися кров'ю повністю. Притиснути ватну кульку до проколу та чекати появи результату на екрані глюкометра. Через декілька секунд отримати та зафіксувати результат. 5.   Витягнути тест-смужку. Глюкометр відключиться.
Реєстрація	Зробити запис про проведення процедури та реакцію на неї пацієнта у відповідну медичну документацію

 

3.      МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ГЛЮКО3ОТОЛЕРАНТНОГО ТЕСТУ

Мета: рання діагностика цукрового діабету.

Етапи	Зміст
Попередня підготовка	Пробу на толерантність до глюкози потрібно проводити в спокійному стані хворого. Під час проведення обстеження пацієнт має спокійно сидіти або лежати. Напередодні та в день обстеження введення лікарських засобів та різні процедури скасовують
Алгоритм виконання	1.   Взяти натще кров із пальця. Визначити рівень глюкози. 2.   Після взяття крові дати випити розчин глюкози із розрахунку 1,75 г/кг, але не більше як 75 г, розчинивши у 200 — 500 мл води протягом 2—5 хв. Для покращення смакових властивостей (запобігання нудоті) можна додати сік лимона або лимонну кислоту. При проведенні проби у пацієнтів із ожирінням глюкозу додають із розрахунку 1 г/кг, але не більше 100 г. 3.   Після вживання розчину глюкози проводити взяття крові через кожні З0 хв протягом 2 год, записуючи результати. У нормі через 2 год результат не має перевищувати 7,8 моль/л. Рівень глюкози 7,8 — 11,0 ммоль/л свідчить про порушення толерантності до глюкози, згодом такий стан може перейти в цукровий діабет. Вміст глюкози вище 11,0 ммоль/л розглядається як можливий розвиток цукрового діабету і потребує проведення додаткових досліджень. Діагноз цукрового діабету достовірно встановлюється в тому випадку, якщо підвищення рівня глюкози крові зареєстровано при проведені двох діагностичних тестів, виконаних у різні дні
Реєстрація	Зробити запис про проведення процедури та реакцію на неї пацієнта у відповідну медичну документацію

 

4.      ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ГЛЮКОЗИ Й АЦЕТОНУ В СЕЧІ

Оснащення: кетур-тест 5000, глюкотест — смужка паперу розміром 0,5 х 5 см, яка має поперечну смужку світло-жовтого кольору, просочену розчином ферментів і барвників, поляриметр, кольорову шкалу, пластмасову пластинку.

Етапи	Зміст
Алгоритм виконання	Кетур-тест 1.  Діагностичну смужку опустити в сечу і змочити кольоровий кінець. 2.  Помістити діагностичну смужку на пластмасову пластинку і зачекати 2 хв. 3.  Порівняти зміну забарвлення поперечної смужки з кольоровою шкалою. 4.  Визначити кількість цукру в сечі. У добовій сечі 1.  Для визначення добової глюкозурії всю сечу збирають в одну посудину. Вранці о 6-й годині хворий спорожнює се­човий міхур у туалет; таку сечу на дослідження не збирають — це сеча за попередню добу. 2.   3 6-ї години ранку протягом доби (до 6-ї години наступного ранку) хворий випускає сечу у банку ємністю 0,5 л і зливає її у банку ємністю 3 л. На дно посудини кладуть борну кислоту — по 1,8 г на кожні 100 мл сечі, щоб гриби та бактерії не ферментували глюкозу. 3.  Після закінчення доби медична сестра вимірює добовий діурез хворого, перемішує сечу у 3-літровій банці та відливає від загальної кількості 100—150 мл сечі у посудину ємністю 250 мл з етикеткою, вказавши добовий об'єм. 4.  Якщо стан хворого тяжкий, медична сестра попереджує молодшу сестру про необхідність збирання сечі протягом доби у банку ємністю 3 л. Визначення ацетону в сечі 1- й спосіб. Одну краплю сечі капнути на таблетку (порошок) індикатора і чекати, чи забарвиться вона в синьо-фіолетовий колір. 2-  й спосіб. Смужку кетур-тесту занурити в сечу на 2—3 с, вийняти, покласти на пластмасову пластинку і почекати 20 — З0 с. Порівняти забарвлення смужки з подібним кольором на кольоровій шкалі, що вказує на відповідний рівень ацетону та кетонових тіл у сечі. Забарвлення смужки в синьо-фіолетовий колір вказує на наявність високого рівня кетонових тіл (ацетону) у сечі, світло-рожевий колір — на відсутність ацетону в сечі
Реєстрація	Зробити запис про проведення процедури та реакцію на неї у пацієнта у відповідну медичну документацію

 

5.      ПІДШКІРНА ІН'ЄКЦІЯ (ВВЕДЕННЯ ІНСУЛІНУ)

(за наказом М03 України № 460 від 01.06.2013 р.)

Оснащення: стерильні: шприци, голки, ватні кульки, серветки, пінцет у дезінфекційному розчині, лоток; гумові рукавички, маска, 70 % розчин етилового спирту, лікарські препарати в ампулах і флаконах, пилочка, лоток для використаного матеріалу, ємність для використаного матеріалу, який не був у контакті з пацієнтом (відро з педаллю), тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір, бікси зі стерильним матеріалом та інструментарієм, ємності з дезінфекційними розчинами.

Етапи	Необхідні дії	Обґрунтування
Підготовка до процедури	1. Психологічно підготувати пацієнта до маніпуляції	Встановлення контакту з пацієнтом
	2. Отримати згоду на її проведення	Дотримується право пацієнта на інформацію
	3. Уточнити індивідуальну чутливість до препарату	Забезпечується профілактика ускладнень
	4. Підготувати оснащення	Забезпечується швидке й ефективне проведення процедури
	5. Помити руки під проточною водою 2 рази з милом, висушити паперовим рушником та обробити антисептиком для рук	Забезпечується інфекційна безпека
	6. Одягнути маску та рукавички	Забезпечується інфекційна безпека
	7. Звірити напис на упаковці з листком призначення (назва, концентрація, кількість, термін придатності)	Забезпечується запобігання помилковому введенню ліків, правильність дозування
Виконання процедури	1. Підготувати інсуліновий шприц і флакон з інсуліном до виконання ін'єкції. Набрати інсулін із флакона (після протирання гумової кришки спиртом дати спирту висохнути) відповідно до призначеної дози, враховуючи, що в 1 мл міститься 40 або 100 ОД інсуліну (звірити із флаконом)	Пам'ятайте! При передозуванні інсуліну може виникнути зниження вмісту цукру в крові — гіпоглікемічна кома. У разі недостатнього введення інсуліну може виникнути діабетична кома
	2. Допомогти пацієнту зайняти зручне положення	Забезпечується виконання процедури
	3. Обробити місце ін'єкції 2 рази ватними кульками, змоченими в спирті, дати спирту висохнути	Забезпечується інфекційна безпека. Забезпечується ефективне виконання процедури, оскільки спирт інактивує інсулін
	4. Обробити рукавички двома кульками, змоченими спиртом	Забезпечується інфекційна безпека
	5. Видалити залишки повітря зі шприца	Забезпечується профілактика ускладнення
	6. Захопити вказівним і великим пальцями лівої руки шкіру з підшкірною основою у ділянці ін'єкції	Пам'ятайте! Місце введення інсуліну необхідно щоразу змінювати, тому що при постійному введенні препарату в одне і те саме місце можуть виникнути ускладнення — жирова дистрофія підшкірної основи — ліподистрофія
	7. Ввести в основу утвореної складки голку на 2/3 її довжини під кутом 30—45° (якщо довжина голки 10 мм — то під кутом 90°)	Забезпечується дотримання методики введення
	8. Відпустити складку і повільно ввести ліки	Забезпечується дотримання методики введення
	9. Прикласти суху стерильну ватну кульку до місця ін'єкції	Забезпечується інфекційна безпека
	10. Витягнути швидким рухом голку	Забезпечується зменшення болю
	11. Запитати у пацієнта про його самопочуття	Забезпечується профілакти­ка ускладнення
Закінчення процедури	1. Продезінфікувати використане оснащення	Забезпечується інфекційна безпека
	2. Зняти рукавички та маску, покласти у водонепроникний мішок. Вимити і висушити руки	Забезпечується інфекційна безпека
Реєстрація	Зробити запис про проведення процедури та реакцію на неї пацієнта у відповідну медичну документацію	Забезпечується документування процедури та послідовність догляду

 

6.       ТИПИ ПРЕПАРАТІВ ІНСУЛІНУ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ, І ТРИВАЛІСТЬ ЇХ ДІЇ

Препарат інсуліну	Початок дії	Пік дії	Максимальна тривалість дії
Короткої дії (Актрапід НМ, Хумулін Регуляр, Інсуман Рапід)	З0 хв	1—3 год	6—8 год
Аналоги інсуліну швидкої дії  (НовоРапід, Епайдра, Хумалог)	10-20 хв	1—3 год	3—5 год
Тривалої дії (Протафан НМ, Хумулін НПХ, Інсуман Базал)	1—2 год	4—12 год	18—24 год
Заздалегідь змішаний 30/70 (Мікстард 30/70, Хумулін МЗ)	0,5—1 год	5—9 год	18—24 год
Заздалегідь змішаний 50/50	0,5—1 год	1—3 год	18—24 год
Заздалегідь змішаний аналог інсуліїгу (НовоМікс ЗО)	10—20 хв	1—3 год 4—12 год	18—24 год
Аналоги інсуліну тривалої дії (Лантус, Левемір)	1—2 год	безпікові	11—24 год
			16—24 год

 

7.       ВВЕДЕННЯ ІНСУЛІНУ ПРОТЯГОМ ДОБИ

Кількість ін'єкцій	Розподіл добової дози інсуліну
Дві ін'єкції на день	•       2/3 добової дози — перед сніданком; •       1/3 дози — перед вечерею: —   2/3 добової дози — інсулін тривалої дії; —   1/3 добової дози — інсулін короткої дії
Три ін'єкції на день	•       40—50 % добової дози — перед сніданком: —   2/3 ранкової дози — інсулін тривалої дії; —   1/3 — інсулін короткої дії; •       10—15 % добової дози — перед вечерею (інсулін короткої дії); •       40 % дози — перед сном (інсулін тривалої дії)
Багаторазове введення	•       30—40 % добової дози — перед сном (інсулін тривалої дії); •       60—70 % дози — перед основними вживаннями їжі (інсулін короткої дії)

 

8.      ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

•     Харчування різноманітне, адаптоване за віком, відповідне фізичній активності та режиму введення інсуліну;

•     перевагу надають кашам, хлібу, овочам і фруктам;

•     обмежують споживання солі та цукру;

•     споживання жирів не забороняється маленьким дітям, але не бажане дітям старшого віку та підліткам;

•     якщо дитина захворіла на цукровий діабет у ранньому віці, то її грудне вигодовування рекомендується продовжити щонайменше до 6-місячного віку;

•     оптимальна кратність харчування протягом доби — 3 основних і 3 легких вживань їжі;

•     добова калорійність їжі для дитини розраховується за формулою: 1000 ккал + 100 ккал на кожен рік її життя. З цієї кількості: вуглеводів 50—55 %, жирів — 30 %, білків — 15—20 %.

 

Розподіл калоражу їжі протягом доби

Вживання їжі	Частка від добової калорійності їжі (%)	Частка від добової потреби у вуглеводах (%)
1-й сніданок	25	30
2-й сніданок	10-15	10
Обід	25-30	зо
Полуденок	5-10	5
1-ша вечеря	20-25	15—20
2-га вечеря	5-10	5

Після розрахунку кількості калорій, що припадають на вуглеводи, визначають кількість хлібних одиниць (ХО) для можливості проведення взаємозаміни продуктів. 10—12 г вуглеводів їжі приймають за 1 ХО, що дозволяє замінювати продукти за еквівалентною кількістю вуглеводів.

Приблизна добова кількість ХО:

•     4—6 років — 12—13 ХО;

•     7-8 років - 15-16 ХО;

•     11—14 років: хлопчики — 18—20 ХО, дівчатка — 16—17 ХО;

•     15—18 років: хлопчики — 19—21 ХО, дівчатка — 17—18 ХО.

Рекомендовані продукти з високим вмістом білка та низьким вмістом жиру:

м'ясо: баранина, печінка яловича, птиця (без шкіри), яловичина; сир зі знежиреного молока; риба: камбала, тріска, щука, судак, окунь.

Рекомендовані продукти, які можна споживати в необмеженій кількості:

•     гриби: білі, лисички, маслюки, шампіньйони;

•     зелень: кріп, петрушка, салат, шпинат;

•     капуста: білокачанна, броколі, кольрабі;

•     квасоля, огірки (свіжі, мариновані), томати, ревінь, редька, спаржа, хрін, цибуля, часник, щавель;

 

•     м'ясні бульйони із птиці без жиру.

Рекомендовані продукти, що прирівнюються до 1 ХО:

•     буряк білий та гарбуз, горошок зелений, кабачки, капуста (брюссельська, червона), картопля, кукурудза, морква (свіжа та варена), селера, цибуля (порей).

Дозволені продукти, які потребують підрахунку ХО та калорійності:

•     бобові, картопля, крупи, макарони, молоко, молочні продукти, м'ясо, риба (крім вище вказаної), соки овочеві, фруктові, фрукти, хліб, яйця.

Заборонені продукти:

•     напої: солодкі вина, лікери, лимонади, молоко згущене з цукром, газовані солодкі напої, пиво;

•     приправи: кетчупи, соуси, пасти з цукром;

•     солодощі: цукерки, желе, кекси, креми масляні, торти, цукор, шоколад, мармелад, морозиво, сиропи, тістечка, льодяники;

•     фрукти: плоди сухі південі (банани, фініки, ізюм, інжир).

Продукти, які небажано вживати («калорійні бомби»):

•     алкогольні напої: вино, лікер, пиво;

•     збиті вершки, горіхи, ковбаси (копчені, кров'яні), котлети, відбивні, майонез, м'ясо (жирна баранина, качка, гуска, корейка, шинка), рибні консерви в олїї, сорти сиру з великим вмістом жиру, смалець, соус пікантний.

Глікемічний індекс — це здатність різних продуктів підвищувати глікемію, тобто частку вуглеводів, які всмоктуються.

90—100 % — цукор, пепсі-кола, картопляне пюре, мед, кукурудзяні пластівці.

70—90 % — білий і сірий хліб, хрусткі хлібці, сухе печиво, рис, пшеничне борошно, пиво, тістечка, бісквіт.

50—70 % — вівсяні пластівці, банани, кукурудза, картопля (варена), хліб висівковий, хліб житній, соки фруктові без цукру.

30—50 % — молоко, кефір, йогурт, фрукти, макаронні вироби.

Менше З0 % — овочі (капуста, салат, кабачки, морква, баклажани, гарбуз, перець), фруктоза, бобові (горох, квасоля), зелень, горіхи.

Найменування продукту	Маса, г (10—12 г = 1ХО)
Хліб	25
Сухарик	15
Крохмаль	15
Борошно	15
Рис	15
Гречана крупа	15
Пшоно	20
Вівсяні пластівці	20
Макарони	20
Чіпси	З0
Смажена картопля	40
Картопля сира і варена	80
Зелений горошок	110
Буряк	140
Кукурудза в качані	190
Банани очищені	60
Виноград	70
Ананас	90
Яблуко (черешня, слива)	100
Мандарини очищені	120
Апельсини очищені (диня, груша)	130
Персик	140
Лимон	150
Полуниця	190
Кавун зі шкіркою	260
Сухофрукти	15—20
Виноградний сік	70
Сливовий сік	80
Яблучний сік	100
Сухе молоко	30
Згущене молоко без цукру	130
Молоко	250

 

 

 

 

 

•     Горіхи і зернята у кількості до 50 г не рахують.

 

9.      НАДАННЯ ДОПОМОГИ У РАЗІ ГІПЕРГЛІКЕМІЧНОЇ КОМИ

(за наказом М03 України № 254 від 27.04.2006 р.)

Мета: усунення нестачі інсуліну; проведення дезінтоксикації; боротьба з гіпоксією; відновлення гемодинаміки; боротьба з гіпо-каліємією; усунення ацидозу.

Клінічні прояви: нудота, загальна слабкість, поліурія, блювання, сухість у роті, сухість шкіри, спрага, зниження тонусу м'язів, гіпотонія очних яблук, дихання Куссмауля, запах ацетону з рота, ацетонурія, кетонурія, глюкозурія.

Місце проведення: палата інтенсивної терапії дитячого відділення, реанімащйне відділення.

Оснащення: стерильний столик, ватні кульки, пінцети, 70 % розчин етилового спирту, одноразові шприци, інсулін, гепарин, 7 % розчин калію хлориду, ізотонічний розчин натрію хлориду, 5 % розчин глюкози, 1 % розчин натрію гідрокарбонату, кокарбоксилаза, 5 % розчин кислоти аскорбінової; стерильний лоток; лоток для забруднених матеріалів; набори для промивання шлунка й очисної клізми.

 

Етапи	Зміст
Попередня підготовка	Вимити та знезаразити руки. Одягнути стерильні гумові рукавички
Основний етап виконання	1.  За показаннями — реанімаційні заходи, інгаляція зволоженим 100 % киснем протягом 10—15 хв щогодини за допомогою маски. 2.  Укривання хворого. 3.   Промивання шлунка теплим 1 % розчином натрію гідрокарбонату. 4.   Введення назогастрального зонда (якщо хворий без свідомості). 5.  Введення сечового катетера (якщо немає сечовипускання протягом 2—4 год). 6.  Підігрів інфузійних розчинів до 37 °С перед уведенням. 7.  Катетеризація магістральних судин, інфузія 20 мл/кг ізотонічного розчину натрію хлориду з 5 % розчином глюкози (1 : 1) з кокарбоксилазою 25—50 мг, 5 % розчином кислоти аскорбінової
Призначення лікаря	1.  Поповнення дефіциту калію (декомпенсований кетоацидоз завжди супроводжується тяжким дефіцитом калію). 2.   Інсулінотерапія: •       починати лише після успішного виведення з шоку, початку регідратації та введення розчинів, що містять калій; •        шсулін уводять у режимі малих доз; •        рекомендована початкова доза — 0,1 ОД/кг за 1 год; •       за відсутності позитивної динаміки показників глікемії протягом перших 2—3 год дозу інсуліну підвищують у 2 рази (0,2 ОД/кг за 1 год); •        терапію інсуліном не слід припиняти або вводити його у дозі нижче за 0,05 ОД/кг за 1 год, оскільки він необхідний для пригнічення кетогенезу, усунення ацидозу. 3.  Відновлення кислотно-основного стану. Обґрунтуванням для введення бікарбонатів є тяжкий кетоацидоз (рН<7,0)
	4.            Для профілактики синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання 2 рази протягом першої доби вводять гепарин по 2500—5000 ОД. 5.            Лікування та профілактика інфекційних захворювань: антибіотики широкого спектра дії у віковій дозі
Реєстрація	Зробити запис про проведення процедури та реакцію на неї пацієнта у відповідну медичну документацію

 

10.  НАДАННЯ ДОПОМОГИ У РАЗІ ГІПОГЛІКЕМІЧНОЇ КОМИ

(за наказом М03 України № 254 від 27.04.2006 р.)

Мета: відновлення нормального рівня глюкози в крові, поліпшення метаболізму глюкози, відновлення тонусу судин, боротьба з набряком мозку.

Симптоми: пітливість, мідріаз, підвищення тонусу м'язів, підвищення сухожилкових рефлексів, загальний тремор, судоми, зниження артеріального тиску, тахікардія, розлад психіки, рівень глюкози в крові нижчий за 0,4 ммоль/л.

Місце проведення: палата інтенсивної терапії дитячого відділення, реанімаційне відділення.

Оснащення: стерильний столик, на якому підготовлено: ватні кульки, пінцети, 96 % розчин етилового спирту, одноразові шприци, препарати: 20 % розчин глюкози, 5 % розчин глюкози у флаконі, глюкагон, сибазон; стерильний лоток; лоток для забруднених пінцетів; стерилізатори для промивання та замочування одноразо­вих шприців у 5 % розчині хлораміну на 1 год.

Етапи	Зміст
Попередня підготовка	Вимити та знезаразити руки, одягнути стерильні гумові рукавички
Алгоритм виконання	Лікування легкої та помірної гіпоглікемії проводять амбулаторно, тяжкої гіпоглікемії (коми) — у відділенні ендокринології або реанімації та інтенсивної терапії. Бажано виміряти глікеміїю, щоб упевнитися у наявності гіпогліїкемії. Якщо гіпоглікемія виникла перед їдою — вживання їжі слід починати з легкозасвоюваних вуглеводи (оскільки інша їжа містить вуглеводи тривалої дії, до того ж у порожньому шлунку уповільнюється всмоктування вуглеводи).
	Легка гіпоглікемія (І ступінь): •              10—20 г «швидких» вуглеводів (1—2 скибочки хліба, глюкоза в таблетках, концентровані фруктові соки, солодкі напої та ін.); •              якщо гіпогліїкемія не усунута через 10—20 хв — перевірити глікемію (переконатися, що вона низька), вжити 10—20 г «довгих» вуглеводів, щоб уникнути рикошету гіпоглікемії. Помірна гіпоглікемія (II ступінь): •              10—20 г «швидких» вуглеводів (1—2 скибочки хліба)
Призна­чення ліїсаря	Тяжка гіпоглікемія (III ступінь): •              поза лікувальною установою: —           діти до 5 років: 0,5 мг глюкагону внутріїпньом'язово або підшкірно; —           діти старше 5 років: 1,0 мг глюкагону внутрішньом'язово або підшкірно; —           якщо протягом 10—20 хв ефект відсутній — перевірити гліїкемію; •              у лікувальній установі — внутріїпньовенно болюсно: —           20 % розчин глюкози (декстрози) у дозі 1 мл/кг (або 2 мл/кг 10 % розчину) за 3 хв, потім — 10 % розчин глюкози 2—4 мл/кг, перевірити гліїкемію, якщо свідомість не відновлюється — вводити 10—20 % розчин глюкози для підтримання гліїкемії в межах 7—11 ммоль/л, перевіряти глікемію через кожні 30—60 хв
Реєстрація	Зробити запис про проведення процедури та реакцію на неї пацієнта у відповідну медичну документацію

 

№ 7. Вирішити клінічні ситуаційні задачі:

1.                   Дівчинка 7 років, поступила до лікарні зі скаргами на загальну слабкість, сонливість, задишку при незначному навантаженні, нічний та денний енурез, болі в животі. Дані скарги турбують протягом декількох днів. За останній місяць мати відмітила, що дівчинка п’є багато рідини, має часті сечовипускання, схудла на 3 кг. Мати пов`язує це з перенесеним грипом та надмірними навантаженнями в школі. Загальний аналіз сечі: колір – блідо-жовтий, реакція – кисла, щільність – 1025, цукор – 4%, кетонові тіла (++++), білок відсутній, епітелій плоский – не багато, L – 2-3 в п/з, Е – нема, циліндри – немає. Цукор крові – 25 ммоль/л. РН крові -7,2.

1. Поставте попередній діагноз. Обґрунтуйте його.

2. Складіть план обстеження, лікування.

 

2.                   У дитини, яка перебуває на лікуванні в ендокринологічному відділенні, з'явилася слабкість, кволість, спрага, сонливість, головний біль, нудота, запах ацетону з рота.

1.   Який невідкладний стан розвинувся у дитини?

2.   Які лабораторні дослідження треба негайно провести?

3.   Надайте невідкладну допомогу.

 

3.                   Ви — фельдшер ФАПу. У хлопчика з цукровим діабетом піл час занять в школі виникли слабкість, блідість, запаморочення, дитина вкрилася холодним потом.

1.   Поставте попередній діагноз. Обґрунтуйте його.

2.   Який невідкладний стан розвинувся у дитини?

3.   Які лабораторні дослідження треба негайно провести?

4.   Надайте невідкладну допомогу.

5.   Ваша подальша тактика.

 

4.                   Хлопчик, 7 років, скаржиться на часті сечовипускання, у тому числі вночі, спрагу та вживання великої кількості рідини, схуднення, загальну слабкість. Хворіє протягом 2 тижнів. Під час об’єктивного обстеження виявлено виражену сухість шкіри та слизових оболонок, зниження тургору шкіри. Встановлено, що  батько дитини з 18 – річного віку хворіє на цукровий діабет І типу.

1.   Поставте попередній діагноз. Обґрунтуйте його.

2.   Які першочергові лабораторні дослідження необхідно призначити для встановлення діагнозу?

3.   Ваша подальша тактика.

 

5.                   Ви – фельдшер ФАПу, оглядаєте трьохмісячну дитину. Дитина млява, сонлива, відмічається пастозність обличчя, язик трохи висунутий, перенісся широке, шкіра бліда, суха, холодна на дотик. Зріст при народженні 50 см, у 3 місяці – 52 см. Яку патологію Ви запідозрите?

1.   Поставте попередній діагноз. Обґрунтуйте його.

2.   Які першочергові лабораторні дослідження необхідно призначити для встановлення діагнозу?

3.   Ваша подальша тактика.

4.   Складіть план обстеження, лікування.

 

2. Критерії оцінювання:

№ 1. Заповнити таблицю: Цукровий діабет - 15 б.

№ 2. Скласти план обстеження дитини, яка хворіє на цукровий діабет - 10 б.

№ 3. Заповнити таблицю: Диференціальна діагностика ком при цукровому діабет - 10 б.

№ 4. Скласти таблицю: Дієтотерапія при цукровому діабеті - 20 б.

№ 5. Заповнити таблицю: Гіпотиреоз у дітей - 10 б.

№ 6. Записати та вивчити алгоритми - 10 б.

№ 7. Вирішити клінічні ситуаційні задачі - по 5 б. (всього 25 б.)

 

Максимальна кількість балів за заняття - 100

Оцінка 5 –90-100 б

Оцінка 4 – 75-89 б

Оцінка 3 - 51-74 б.

Оцінка 2 – 0 – 50 б

 

3. Термін виконання: за розкладом заняття.

Відповіді надіслати на електронну адресу: kionolga2@gmail.com