Група 3 Б лс Лекція №6 Викладач Кіон О. І. Предмет Педіатрія Дата 25.10.2021 Тема Вигодовування грудної дитини. Харчування дітей старшого віку.

 

Група 3 Б лс Лекція №6

Викладач	Кіон О. І.
Предмет	Педіатрія
Дата	25.10.2021
Тема	Вигодовування грудної дитини. Харчування дітей старшого віку.

 

План

1.                  Основні принципи вигодовування дітей раннього віку (раціональність, збалансованість). Відповідність кількості, якості, режиму вигодовування до віку дитини, особливостей фізичного та розумового навантаження. Потреби в основних харчових інгредієнтах. Правильне співвідношення білків, жирів, вуглеводів.

2.                  Дванадцять принципів підтримки грудного вигодовування.

3.                  Грудне вигодовування. Характеристика грудного вигодовування. Лактація. Хімічний склад молока в різні терміни лактації. Значення молозива для годування новонародженої дитини. Характеристика материнського молока. Складові частини грудного та коров’ячого молока. Переваги материнського молока.

4.                  Оцінювання грудного вигодовування. Техніка прикладання дитини до груді. Правила грудного вигодовування. Достовірні ознаки недостатнього отримування дитиною грудного молока. Принципи успішного грудного вигодовування на сучасному етапі.

5.                  Режим годування. Визначення орієнтовної добової кількості молока. Розрахунок орієнтовної разової порції молока. Протипоказання та утруднення під час грудного вигодовування. Відлучення від груді.

6.                  Дієта та режим жінки-годувальниці. Гіпогалактія, профілактика та лікування. Профілактика маститу.

7.                  Штучне вигодовування, його характеристика. Показання для переведення дитини на штучне вигодовування. Правила штучного вигодовування. Різні групи сумішей для штучного вигодовування. Введення підгодовування.

8.                  Змішане вигодовування, його характеристика. Показання до змішаного вигодовування. Призначення догодовування. Правила змішаного вигодовування.

9.                  Критерії оцінювання штучного та змішаного вигодовування.

10.              Харчування дітей віком після року. Повноцінність і раціональність харчування. Приблизні добові норми основних речовин для дітей віком 1—6 років та дітей шкільного віку. Частота годувань. Розподіл харчових продуктів за енергетичною цінністю (у відсотках). Раціональне харчування дітей. Різноманітний асортимент харчування в дитячих закладах. Добові норми основних поживних речовин та енергетичної цінності.

 

Грудне вигодовування – це таке вигодовування, при якому дитина першого півріччя життя отримує не менше ніж 80% грудного молока (4/5 добової потреби).

Згідно даних ВООЗ прийнята наступна термінологія по відношенню до природного вигодовування:

1. ”Виключене ГрВ” – вигодовування тільки грудним молоком з моменту народження як безпосередньо з грудей, так і зцідженим молоком. Використовуються тільки лікувальні форми вітамінів та мінеральних солей ( за показаннями).

2. “Переважне ГрВ” – те ж саме, але можливо використання води, фруктового соку, а також густого прикорму не більше ніж 30 мл на добу (зарахунок овочевого або фруктового пюре).

3. Змішане, або “доповнене” вигодовування – жіноче молоко плюс адаптовані молочні суміші більш ніж 100 мл регулярно або густі прикорми більше30 г регулярно, або паралельне їх використання.

4. “Вигодовування із пляшки” – визначає тільки техніку годування з пляшечки через соску будь – якою харчовою сумішшю або зцідженим грудним молоком.

5. Штучне вигодовування – харчування з пляшечки замінниками жіночого молока, незалежно від наявності або відсутності прикорму.

Лактація – фізіологічна функція жіночого організму, яка встановлюється після народження дитини. Існують фази утворення та продукції молока:

Лактогенез – утворення молока;

Лактопоез – продукція молока;

Молоковіддача – виділення молока з грудей.

З 8-12 тижня вагітності відбувається розвиток і диференціювання молочних залоз (мамогенез). Стимулюючу дію на цей процес справляють:

гормони передньої частки гіпофіза: пролактин, АКТГ, соматотропний, тиреотропний;

естрогени і прогестерон яєчників;

гормони кори наднирників;

плацентарний лактоген;

інсулін.

Позитивні подразники лактації:

-            акт ссання;

-            своєчасне і повне спорожнення молочних залоз;

-            процедура підготовки до годування;

-            плач голодної дитини;

-            погодинний стереотип прикладання до грудей.

Молоко починає інтенсивно прибувати з 3-4 дня після пологів і збільшується відповідно до зростаючої потреби дитини. До 4-5 місяців після пологів середня добова кількість молока здорової жінки сягає до 1л і більше.

Розлади лактації:

-            агалактія;

-            гіпогалактія;

-            галакторея;

-            лактостаз.

Агалактія – відсутність ознак утворення і секреції грудного молока у післяпологовому періоді. Первинна агалактія зустрічається при інфантилізмі та гіпоплазії молочних залоз, природженій відсутності залозистих елементів у молочній залозі. Вторинна агалактія розвивається у жінок похилого віку, які вперше народжують, внаслідок інволюції молочних залоз, при ендокринній патології з порушенням функції гіпофіза або гіпоталамуса, при сильному психічному потрясінні, тяжких пологах.

Галакторея – мимовільне виділення молока з грудей на протязі дня.

Лактостаз – закупорка молочних проток, застій молока.

Гіпогалактія – патологія лактації із зниженням секреторної діяльності молочних залоз. Гіпогалактія – основна причина переведення дітей на змішане вигодовування. Розрізняють первинну і вторинну гіпогалактію.

Первинна гіпогалактія зумовлена гормональними розладами або захворюваннями ендокринних залоз.

Вторинна гіпогалактія зумовлена:

-          захворюваннями матері (окрім ендокринних);

-          ускладненим перебігом вагітності, пологів, після-пологового періоду;

-          порушенням техніки годування дитини;

-          нераціональним режимом та дієтою матері-годувальниці;

-          фізичною та психічною перевтомою;

-          захворюванням молочних залоз (тріщини, ерозії сосків, мастит).

За часом виникнення виділяють:

ранню гіпогалактію (виявляють у перші 10 днів після пологів);

пізню гіпогалактію (через 10 і більше днів після пологів).

Розрізняють 4 ступені гіпогалактії:

І ступінь – дефіцит молока до 25%;

ІІ ступінь – дефіцит молока до 50%;

ІІІ ступінь – дефіцит молока до 75%;

ІУ ступінь – дефіцит молока понад 75%.

Профілактика гіпогалактії:

ü  профілактику гіпогалактії необхідно проводити під час вагітності, пологів, після пологів;

ü  з дитячого віку у дівчаток має бути відповідний режим харчування, нормальні умови навчання та побуту;

ü  профілактика та своєчасне лікування хронічних захворювань ендокринної та серцево-судинної систем;

ü  заняття фізичною культурою з виконанням вправ для м’язів грудної клітки;

ü  за 1-1,5 місяця до пологів проведення масажу молочних залоз щодня на протязі 2-3 хвилин (2 рази в день);

ü  виконання правил особистої гігієни та матері-годувальниці;

ü  виключення синтетичної білизни, яка шкідливо діє на нервову систему жінки, функцію нирок та молочних залоз;

ü  раціональне ведення пологів;

ü  початок грудного вигодовування в перші 30 хвилин після пологів;

ü  регулярне прикладання дитини до грудей;

ü  ритмічне та повне спорожнення молочної залози після кожного годування дитини;

ü  використання умовних подразників (миття рук, обробка сосків, крик дитини);

ü  профілактика тріщин та запалення молочних залоз;

ü  дотримання правил техніки вигодовування дитини;

ü  дотримання режиму та дієти матері-годувальниці;

ü  фізіотерапевтичні процедури; УФО, солюкс, масаж молочних залоз.

Основні правила для матері-годувальниці:

-            Один раз на добу необхідно прийняти теплий душ або вимити груди теплою водою з милом, одягнути чисту білизну;

-            Перед кожним годуванням дитини мити руки з милом, обмивати сосок теплою водою, дезінфікуючі розчини використовувати необов’язково;

-            Залежно від стану матері годувати дитину можна лежачи у ліжку або сидячи, підставивши під ногу стільчик;

-            Годувати дитину треба з обох грудей по черзі: на одне годування – з однієї, на наступне – з іншої;

-            Після кожного годування треба обов’язково зцідити залишки молока;

-            Після закінчення годування та зціджування обмити сосок та навколососкову зону кип’яченою водою, обсушити стерильною серветкою;

-            Під час годування не слід розважати дитину або відвертати свою увагу сторонніми справами.

Режим та дієта матері-годувальниці

1. Дотримання раціонального режиму дня з регулярним перебуванням на свіжому повітрі.

2. Дотримання правил особистої гігієни.

3. Достатній сон.

4. Регулярні фізичні вправи.

5. Повноцінне харчування з вмістом на добу:

білків – 110-120г,

жирів – 100-120г,

вуглеводів – 450-500г.

6. Енергетична цінність добового раціона має бути збільшена на 2929-4184 кДж (700-1000 ккал) від звичайної.

7. Питтєвий режим збільшується на 1-2л на добу.

8. Збільшується добова потреба у вітамінах С, В1, В2, В6, А, Е, Д.

9. Рекомендовано вживати: горіхи, мед, халву, гречану кашу, овочі, фрукти, відвар кропиви.

10. Не рекомендовано: палити, вживати алкоголь, сильнопахучі та пряні речовини, деякі медикаменти.

У перші 3—4 дні після пологів залоза виділяє молозиво, потім — перехідне молоко, до кінця 12—14-го дня —зріле молоко.

Склад грудного молока.

Вид молока	Білок	Цукор	Жир	Зола	Енер. цінність
	г/л				ккал/л
Молозиво	80-110	40-53	28-41	8,1-4,8	1500-700
Перехідне молоко	23-14	57-66	29-44	2,4-3,4	750-700
Зріле молоко	14-12	73-75	33-34	1,8-2,0	700

 

Молозиво:

утворюється у перші 12-24 години після пологів;

кількість у першу добу досягає 10-100мл;

має високу питому вагу (1050-1060);

вміст білків у 3-6 разів більше ніж у зрілому молоці;

 білок за своїм складом близький до тканин новонародженого, а тому легко засвоюється;

кількість жирів нижча, ніж у зрілому молоці, але вони складаються з поліненасичених жирних кислот, які добре засвоюються у кишечнику дитини;

великий вміст мінеральних солей, вітамінів, особливо жиророзчинних (А,К,Е);

значний вміст натрію та цинку, які складають регулюючий вплив на формування імунної системи немовляти;

значна захисна роль належить секреторному імуноглобуліну А;

лактоферин є джерелом заліза і зумовлює бактерицидний ефект;

за вмістом лізоциму та імунологічно активних клітин молозиво у декілька разів переважає зріле грудне молоко; в осаді в перші години кількість клітин досягає 10⁵/мкл з переважанням макрофагів та лімфоцитів. Це сприяє заселенню лімфоїдних утворень (мигдаликів, апендикса, тонкої та товстої кишки, слизових оболонок) дитини імунокомпетентними клітинами;

Зріле молоко:

містить понад 100 харчових і біологічно активних компонентів, специфічних за своїми якісними та кількісними характеристиками для людського організму;

протеїни включають сироваткові білки, казеїн;

біологічна цінність білків – 100%, що переважає усі інші види харчових білків;

амінокислотний склад ідеально збалансований і вміщує 9 незамінних і 9 замінних АК;

містить імунореактивні білки;

жир жіночого молока на 98% складається з тригіліцеридів із високою концентрацією полінасичених жирних кислот;

засвоюваність жиру висока – близько 90% добової потреби дитини в енергії;

основний цукор жіночого молока – бета-лактоза (90%);

співідношення між білками, жирами і вуглеводами в жіночому молоці 1:3:6;

осмолярність жіночого молока 290-300 мОсм/л;

у жіночому молоці є всі необхідні для розвитку дитячого організму вітаміни, мінеральні речовини та мікроелементи;

ферменти: протеаза, трипсин, діастаза, ліпаза, каталаза, рибонуклеази, фосфатаза;

гормони: лактогенного комплексу, регуляторні гормони ЦНС (епіфіза, гіпофізу), щитовидної залози, надниркових залоз, гормони статевої системи та травного каналу, гормоноподібні речовини (кальци-тонін, еритропоетин, простагландини, серотонін);

фактори специфічного і неспецифічного захисту від інфекцій: секреторний імуноглобулін А, лактоферин, лізоцим, комплемент, лімфоцити, макрофаги;

у грудному молоці, особливо в молозиві, в достатній концентрації знаходяться неопіатні пептиди – фізіологічні адаптогени, які регулюють відповідь організму новонародженої дитини на больові подразнення.

Перше прикладання до грудей

Принцип раннього прикладання до грудей. Науково обгрунтовано, якщо у матері й новонародженого немає протипоказань, то перше прикладання до грудей проводять в пологовому залі через 30 хвилин після народження дитини та обробки пуповини, проведення профілактики гонобленореї.

Тісний контакт матері та дитини здійснюється прикладанням до грудей та живота матері так, щоб голова дитини знаходилась між її грудьми. Після цього мати і дитину прикривають стерильною теплою пелюшкою і залишають на 15-30хв у залежності від поведінки дитини. Є діти, які відразу знаходять сосок, інші роблять це після відпочинку. Якщо дитина на протязі 30 хвилин не знаходить грудь матері, їй слід допомогти у цій процедурі.

Раннє прикладання до грудей має наступні переваги:

сприяє профілактиці гіпогалактії;

дає можливість дитині отримати перші порції молозива;

здійснює тактильний та емоційний контакт матері та дитини, що призводить до емоційного задоволення жінки, відчуття спокою за дитину;

сприяє адаптації новонародженого до умов нестерильного зовнішнього середовища за допомогою колонізації шкіри, слизових оболонок, травної системи мікрофлорою матері;

сприяє підвищенню пролактину в сироватці крові, збільшенню кількості молока і тривалості лактації.

Надалі немовля годують за вимогою дитини; тривалість годування 15-30 хвилин.

Техніка прикладання дитини до груді.

1. Новонародженому дають сосок та навколососкове поле так, щоб верхня частина груді не заважала дихати через ніс.

2. Годують дитину протягом 15-20 (не більше 30) хв, ослаблених дітей – до 30 хвилин.

3. Залишки молока у груді необхідно зцідити.

4. Після зціджування осушуємо молочну залозу серветкою.

5. Груди при годуванні необхідно чергувати (на одне годування – одну грудь).

6. Після годування тримаємо дитину в вертикальному положенні 5-10 хвилин до відходження повітря.

7. Укладаємо дитину в ліжечко у положенні на боці.

Переваги грудного вигодовування.

1. Пластична цінність, збалансованість жіночого молока за якісним та кількісним складом, оптимальне співвідношення білків, жирів та вуглеводів.

2. Біологічна цінність жіночого молока, наявність факторів протиінфекційного захисту, гормонів, біологічно активних речовин.

3. Психологічні переваги. Емоційно-тактильний контакт матері і дитини під час годування дає відчуття безпеки дитині та формує почуття материнства у жінки.

4. Технологічні переваг:

- жіноче молоко стерильне;

- завжди готове до вживання;

- має оптимальну температуру 36-37⁰С;

- затрати енергії дитиною на отримання молока є регулятором, який практично виключає можливість переїдання.

Характеристика жіночого молока у порівнянні з коров’ячим.

ПОКАЗНИКИ	Жіноче молоко	Коров’яче молоко
Загальний білок	11-15	32
Співвідношення Б:Ж:В	1:3:6	1:1:1
Співвідношення альбумінів/казеїну	3/2
Співвідношення кальцію/ фосфору	2/1	1/1
Коефіцієнт засвоєння кальцію	60%	20%
Жири, ненасичені жирні кислоти	>5р
Коефіцієнт засвоєння жирів	90%	80-85%
Вуглеводи	бета-лактоза	альфа-лактоза
Вітаміни	більше А,Д,Е, С,В1, В6, В12

Утруднення при вигодовуванні груддю:

З боку матері:

змінена форма соска (малі, плоскі, втягнуті) – дитину слід годувати за допомогою накладки;

тріщини соска (годування за допомогою накладки та лікування тріщин);

мастит (запалення молочних залоз): різкий біль при смоктанні, підвищення температури;

лактостаз (закупорка молочних протоків, застій молока): ущільнення молочної залози, біль, підвищення температури молочної залози;

лакторея: мимовільне виділення молока з грудей на протязі дня.

З боку дитини:

розщеплення альвеолярного відростка (дефект м’якого та твердого піднебіння);

прогнатизм (недорозвинута нижня щелепа, синдром П’єра-Робена);

риніт (утруднене носове дихання);

недоношеність різного ступеня;

“в’ялі сосуни”;

близнюки.

Змішане вигодовування

Змішане вигодовування – це спосіб вигодовування новонароджених і дітей першого півріччя життя, який передбачає поєднання годування груддю матері з годуванням молочною сумішшю, при якому грудне молоко становить від 20% до 80% добової потреби.

Підставою для переведення на змішане вигодовування найчастіше є гіпогалактія матері, рідше – інші причини, у зв’язку з чим необхідне тимчасове або постійне обмеження годування груддю (однобічний мастит, погіршення стану здоров’я матері, застосування фармакологічних препаратів), запізнення розвитку лактації у матері тощо.

Для змішаного вигодовування найкраще використовувати грудне молоко жінок-донорів у поєднанні з молочними сумішами.

Клінічні симптоми голодування дитини:

неспокій під час годувань і між ними;

порушення сну;

уповільнення або затримка прибавки у масі тіла;

рідкі сечовипускання;

“голодний стілець” – незначні випорожнення.

У разі появи клінічних ознак голодування необхідно зробити 3-4 контрольних зважування дитини у різні години дня, відповідно до режиму годування.

Для змішаного вигодовування використовують адаптовані молочні суміші.

Та кількість суміші, яку дають дитині при нестачі молока у матері, носить назву докорму (кількісне додавання до їжі).

Правила введення докорму

1. Молочну суміш давати тільки після годування груддю.

2. Залишки молока після кожного годування груддю зцідити і давати разом з молочною сумішшю.

3. Не до пускати тривалих (понад 3-6 годин) інтервалів між годуваннями груддю.

4. Догодовувати дитину слід за допомогою чайної ложечки, не поспішаючи, щоб дитина не захлинулась. Використання пляшечки з соскою часто приводить до відмови дитини від грудей.

5. Навіть у разі різкого зменшення кількості грудного молока молочну суміш дають не відразу в повній кількості, а дрібними порціями, доводячи її протягом 3-5 днів до потрібної норми.

6. Корегуючі харчові добавки (соки, пюре, сир, жовток) і прикорм при змішаному вигодовуванні вводять до раціону дитини у такі ж вікові терміни, у такій самій послідовності та із дотриманням правил, які застосовують при грудному вигодовуванні.

Штучне вигодовування

Це вигодовування, при якому дитина першого півріччя життя не отримує грудного молока, а вигодовується штучними сумішами (або отримує молоко у кількості не більше 20% добового об’єму).

В деяких випадках існують протипоказання для вигодовування дітей груддю матері, які пов’язані з важким станом здоров’я матері або дитини.

Протипоказання з боку матері по вигодовуванню дитини груддю:

абсолютні:

декомпенсовані вади серця, кардити;

важкі форми хронічного запалення нирок;

захворювання крові;

ендокринні хвороби: цукровий діабет, базедова хвороба;

злоякісні пухлини;

психічні захворювання;

гострі інфекційні хвороби: відкрита форма туберкульозу, післяпологовий сепсис, менінгіт, дифтерія.

відносні:

гострі респіраторні вірусні інфекції;

пневмонія;

гіпертонічна хвороба;

мастит;

дизентерія, паратифи;

бешихове запалення;

сифіліс, якщо мати лікувалась і дитина народилась без ознак сифілісу;

правець, сибірка.

Протипоказання з боку дитини:

важка пологова травма;

асфіксія ІІ-ІІІ ст;

гемолітична хвороба;

глибока недоношеність (вага менше за 1500,0 г).

ВИТЯГ З КЛІНІЧНОГО ПРОТОКОЛУ МЕДИЧНОГО ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ ДО 3 РОКІВ, НАКАЗ МОЗ УКРАЇНИ № 149 ВІД 20.03.2008 Р.

ВИГОДОВУВАННЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ

Найкращим видом вигодовування дитини віком до 6 міс. є виключно грудне вигодовування.

Ідеальною їжею для новонародженого є материнське молоко. Воно має такі переваги:

1) захищає немовля від інфекцій, алергічних реакцій, захворювань і сприяє формуванню імунітету;

2) забезпечує інтелектуальний і пізнавальний розвиток;

3) легко засвоюється і повноцінно використовується організмом дитини;

4) забезпечує емоційний контакт матері та дитини;

5) містить усі необхідні поживні речовини в ідеально збалансованому співвідношенні.

Грудне вигодовування — це вигодовування дитини грудним молоком без застосування в раціоні дитини іншої їжі та рідини. Його необхідно починати протягом першої години після народження і продовжувати до 1 року, а за можливості — і довше.

Склад жіночого молока не постійний. У перші 2—3 дні після пологів із грудей виділяється молозиво, потім — перехідне молоко, а через 2 тиж. — зріле молоко. Енергетична цінність молока дуже висока. Воно забезпечує пристосування дитини до нового позаутробного існування та захист від інфекцій.

Матері, що годує, необхідно рекомендувати дотримуватись «вільного вигодовування» (на вимогу дитини), тобто дитина сама визна­чає кількість і тривалість годувань залежно від індивідуальної потреби. Просте правило: годувати, коли дитина зголодніє — повертає го­лову до матері, смокче руку. Плач не завжди є ознакою голоду.

Білки жіночого молока відрізняються якістю та кількістю: в коров'ячому молоці міститься більше білка, в грудному молоці основні білки — альбуміни та глобуліни.

Жир жіночого молока всмоктується на 90—98 %, коров'ячого — на 60 %; жири є основним джерелом енергії. У жіночому молоці є необхідний для розвитку дитини склад вітамінів. Грудне молоко стерильне.

Сьогодні рекомендується годувати дитину за її вимогою. Це можливо при спільному перебуванні матері та дитини. Не слід використовувати допоювання водою, соками, відварами. Грудне молоко містить близько 90 % води і повністю задовольняє потреби дитини в рідині. Введення додаткової рідини підвищує ризик гострих кишкових інфекцій, знижує потребу у грудному молоці.

У перші дні дитину годують з двох грудей. На 6—14-ту добу відбувається становлення достатньої лактації, і потреба годування з двох грудей відпадає. Частота прикладань становить 10—12 разів на добу. У міру збільшення кількості молока частота годувань поступово знижується до 7—9 разів на добу, а на 4—5-й тиждень становить 6—7 разів. Тривалість годування — 15—20 хв.

ПРИНЦИПИ УСПІШНОГО ВИГОДОВУВАННЯ

1.  Наявність зафіксованої в письмовій формі політики підтрим­ки грудного вигодовування та регулярне доведення її положень до відома усіх медичних працівників закладу, вагітних, матерів і членів їх родин.

2.  Систематичне навчання медичного персоналу щодо впрова­дження політики (плану дій) підтримки грудного вигодовування.

3.  Впровадження в практику сучасних методів підготовки сім'ї до народження дитини.

4.  Допомога матерям успішно розпочати раннє грудне вигодову­вання.

5.  Навчання вагітних, матерів і членів їх родин, як годувати груд­дю та як зберегти лактацію у складних ситуаціях, у тому числі якщо вони тимчасово відділені від своїх дітей.

6.  Підтримка виключно грудного вигодовування до 6-місячного віку дитини за винятком випадків, зумовлених медичними та со­ціальними показаннями, і продовження грудного вигодовування до 1 року та довше із своєчасним введенням пригодовування.

7.  Забезпечення цілодобового спільного перебування матері з дитиною й участі матері (членів родини) у здійсненні догляду за дитиною.

8.  Заохочення матерів до грудного вигодовування на вимогу дитини за відсутності медичних протипоказань.

9.  Відмова від використання у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, сосок, пустушок чи інших засобів, які імітують материнські груди.

10.Створення груп підтримки грудного вигодовування та направлення до них матерів.

11.Дотримання міжнародного зведення правил збуту замінників грудного молока.

12.Практика сімейних пологів (підготовка партнерів і допомога жінці під час пологів). Вільне відвідування породіллі (матері) і дитини у відділенні спільного перебування.

Переваги грудного вигодовування для здоров'я

1) дитини: діти на грудному вигодовуванні рідше хворіють на інфекційні й алергійні захворювання, мають нижчий ризик розвитку отиту, діареї, синдрому раптової смерті та у старшому віці — бронхіальної астми, ожиріння; мають кращі показники розумового розвитку;

2) матері: жінка, яка годує дитину груддю, має нижчий ризик розвитку злоякісних новоутворень (рак грудної залози та яєчника).

Ускладнення при грудному вигодовуванні З боку матері:

1.  Плоскі або втягнуті соски (використовувати молоковідсмокту-вач, накладки для сосків, розташовувати дитину в різних положеннях).

2.  Тріщини сосків виникають при неправильній техніці грудного вигодовування (повітряні або сонячні ванни, змащування сосків молозивом або зцідженим молоком; не мити соски перед кожним годуванням, а обробляти маззю каланхое).

3.   Кандидозна інфекція: болючі сверблячі соски (лікування протигрибковими засобами).

4.   Мастит: запалення молочної залози (підвищення температури тіла, біль у ділянці молочної залози, збільшення, ущільнення, набряк, гіперемія молочної залози). Лікування: правильне прикладання до грудей, зціджування молока, підвищене положення молочної залози, холодний компрес. Годувати груддю при гнійному маститі заборонено!

З боку дитини:

1) коротка вуздечка язика;

2) щілина верхньої губи зверху піднебіння;

3) вроджені зуби;

4) знижені або відсутні смоктальний і ковтальний рефлекси.

Протипоказання до грудного вигодовування

 З боку матері:

1) декомпенсовані хвороби серцево-судинної системи та нирок у матері;

2) психічні захворювання в стадії загострення;

3) відкрита форма туберкульозу;

4) особливо небезпечні інфекції;

5) злоякісні новоутворення;

6) застосування деяких лікарських препаратів;

7) нелікований сифіліс;

8) ВІЛ-інфікування матері.

З боку дитини:

1)   пологова травма;

2)   глибока недоношеність;

3)   гемолітична хвороба;

4)   фенілкетонурія.

 

ЯК ДОПОМОГТИ МАТЕРІ ПРАВИЛЬНО ПРИКЛАСТИ ДИТИНУ ДО ГРУДЕЙ

1.  Мати має сісти чи лягти у зручному положенні та розслабитися. Вона може сидіти, тримаючи дитину перед собою, або лягти, поклавши дитину поряд. Якщо їй зручно, вона може покласти дитину на подушку.

2.  Сісти поряд з матір'ю на одному рівні так, щоб було зручно. Показати їй, як тримати дитину, щоб вона була повернута до неї обличчям.

3.  Голова дитини має розташовуватись на одній лінії з тілом, а її живіт — навпроти живота матері.

4.  Якщо необхідно, підтримайте дитину ззаду за плечі, але не за потилицю. її голова має бути злегка відкинута назад.

5.  Матері слід підняти грудь рукою і дати дитині всю молочну залозу, а не тільки сосок. Не потрібно защемлювати пальцями сосок чи ареолу і намагатися заштовхнути сосок дитині в рот.

6.  Мати може доторкнутись соском до губ дитини для стимуляції рефлексу захоплення.

7.  Зачекати, поки дитина широко розкриє рот і захоче смоктати. Швидко прикласти дитину до грудей.

8.  Прикласти дитину до грудей так, щоб її нижня губа була під соском. Таким чином підборіддя дитини буде прилягати до грудей. У такому положенні сосок буде розташовуватись трохи вище від центру дитячого рота і зможе стимулювати піднебіння.

Основні положення дитини біля грудей

І. Як допомогти матері, яка сидить:

• переконатися, що мати сидить у зручному, розслабленому положенні (низьке сидіння зручніше, особливо за наявності опори для спини). Якщо сидіння досить високе, то варто мати підставку під ноги, але слідкувати, щоб коліна не були підняті занадто високо. Якщо мати сидить у ліжку, можна їй допомогти за допомогою подушки;

•     якщо дитина лежить у матері на колінах, допомогти підняти дитину вище, щоб їй не треба було нахилятися вниз для прикладання дитини до грудей.

Інші позиції дитини біля грудей у положенні сидячи.

Положення з-під руки — голова дитини розташована на кисті руки матері. Це положення може бути корисним:

•     для годування близнюків;

•     якщо мати має певні проблеми при прикладанні дитини до грудей спереду;

•     для лікування лактостазу;

•           якщо для матері така позиція є просто зручною. Положення, при якому дитина знаходиться на руці, протилежній

груді, з якої годується, — тулуб дитини лежить на передпліччі матері, кистю руки вона підтримує голову дитини на рівні вух або нижче, але не підштовхує її до грудей знизу. Цей спосіб рекомендується у таких випадках:

•     дитина з малою масою тіла при народженні;

•     дитина ослаблена або з вродженими вадами;

•     мати надає перевагу цьому положенню.

ІІ. Як допомогти матері, яка лежить:

Мати повинна лежати у зручній розслабленій позі (в якій вона може спати), при цьому голова має лежати у дещо підвищеному положенні (краще використовувати високу подушку або класти руку під голову). Дитину при цьому вона підгримує іншою вільною рукою.

Досить частою причиною того, чому дитину важко прикласти до грудей у положенні лежачи, є те, що дитина знаходиться занадто високо, і її голівці доводиться нахилятися вперед, щоб дотягнутися до соска.

Годування в положенні лежачи корисне у таких випадках:

•     після акушерських втручань, які ускладнюють здійснення годування в положенні сидячи (кесарів розтин, епізіо-, перинеотомія, накладення акушерських щипців та ін.);

•     якщо матері хочеться спати, вона може годувати, не встаючи з ліжка.

III. Інші положення:

•     мати може годувати стоячи (при неможливості сидіти чи лежати);

•     мати може годувати лежачи на спині (дитина зверху) — це положення зручне при лактостазі, а також при надлишковій кількості молока у матері;

•     якщо дитині важко прилаштуватися до груді, то інколи може допомогти таке положення: мати лягає на живіт, спираючись на лікті, дитина під нею.

Ознаки правильного прикладання дитини до грудей матері:

•     голова і тіло дитини розташовані в одній площині;

•     тіло дитини притиснуте до матері обличчям до грудей, ніс знаходиться напроти соска;

•     мати підтримує усе тіло дитини знизу, а не тільки голову та плечі;

•     мати підтримує груди знизу пальцями, при цьому вказівний палець розташовується знизу, а великий палець — зверху (пальці не мають бути близько від соска);

спочатку мати повинна доторкнутися соском до губ дитини і почекати, коли дитина широко відкриє рот, а потім швидко наблизити дитину до грудей, направивши її нижню губу нижче від соска Гак, щоб дитина захопила нижню частину ареоли;

•     положення матері має бути зручне для неї.

Ознаки ефективного смоктання: у дитини спостерігається повільне, глибоке смоктання з невеликими перервами.

Достовірні ознаки недостатнього отримання дитиною грудного молока:

•     приріст маси тіла менше 500 г за місяць;

•     сечовиділення дитини менше 6 разів на день, сеча жовта, концентрована з різким запахом.

 

Для штучного вигодовування дітей використовують суміші, що виготовляють з коров’ячого молока, яке має відповідати певним вимогам. Таке молоко називається гарантійним, воно отримується у спеціалізованих сільських господарствах, від породистих корів із стабільним хімічним складом молока, після випасу на екологічно чистих угіддях.

Гарантійне молоко містить:

жирів не менш 35 г/л;

вуглеводів не менш 40-45 г/л;

кислотність не перевищує 200 за Тернером;

загальна кількість бактерій не більш 50 тис/мл;

титр кишечної палички не більш 1:10,

не містить екологічних забруднювачів.

І група – Неадаптовані суміші:

А: солодкі:

а) нативні суміші із розведень молока тварин (суміші А,Б,

В) для вигодовування дітей замість грудного молока;

б) суміші “Крепиш”, “Здоровье”, “Солнишко” як блюда прикорма.

В: кисломолочні:

кефір та його розведення, ацидофільне молоко, пропіоновоацидофільне молоко (ПАМ), “Біолакт”, “Наріне”, “Балбобек”.

1. бактеріальна ферментація

2. звичайне окислення

II група – Адаптовані суміші:

“Малютка”, “Малиш”, “Детолакт”, “Віталакт”, “Бона”, “Семілак”, “Нутрілон”, “Беба”, “Нестожен” тощо.

Адаптовані солодкі суміші в свою чергу поділяються також:

В залежності від методу приготування:

а) суміші, які потребують варки – “Малютка” та “Малиш”

б) швидкорозчинні суміші: “Нестожен”, “Нутрілон” та інші.

В залежності від віку дитини:

а) початкові суміші для дітей перших місяців життя (0-3 місяці) та недоношених: “Малютка”, “Нутрілон” .б) основні суміші для дітей віком 1-6 місяців “Нутрілон”, “Нестожен”.

в) наступні суміші для дітей віком від 6 місяців до 1 року: “Беба-2”, “Формула-2”.

г) універсальні суміші для дітей від народження до 12 місяців: “Бона”, “Детолакт”, “Нутрілон” тощо.

Правила та техніка штучного вигодовування

Проміжок між годуваннями збільшується, число годувань зменшується (евакуація штучних сумішей із шлунку відбувається на протязі 3-4 годин);

- суміші дають стерильними, підігрітими до 36-37С;

- готувати суміш слід суворо за методикою, вказаною на упаковці;

- суміші рекомендують підбирати індивідуально;

- не бажано міняти підібрану суміш;

- суворо дотримуватись правил зберігання сумішей, слідкувати за терміном придатності;

- корекцію харчування можна проводити на два тижні раніше, ніж при природному вигодовуванні;

- прикорм вводять на 2-4 тижні раніше, ніж при природному вигодовуванні;

- у зв’язку з можливістю недогодовування або перегодовування слід проводити корекцію харчування 1 раз на 10 днів;

- добовий об’єм їжі та методи підрахунку його залишаються такими ж, як при природньому вигодовуванні.

Недоліки штучного вигодовування:

може виникати недокорм або перекорм дитини;

часто виникають гіповітамінози;

може розвинутись дисбактеріоз;

в 3-4 рази частіше виникає харчова алергія (білок коров’ячого молока є сильним алергеном);

часто виникають хронічні розлади травлення;

казеїн коров’ячого молока блокує білок ентероцитів, який переносить солі кальцію та заліза, у дітей виникають рахіт та анемія; чим більше дитина отримує коров’ячого молока, тим більше виражені симптоми полі гіповітамінозу

Критерії адаптації дитини до продуктів харчування

При введенні нових сумішей для харчування дітей слід звертати увагу на відповідність суміші функціональним можливостям травного тракту дитини.

Існують певні критерії адаптації, які поділяються на дві групи:

1) переносимість продукту:

- зміна поведінки дитини;

- поява висипки на шкірі;

- зміна частоти та характеру випорожнень дитини.

2) засвоєння продукту:

- динаміка прибавки у вазі згідно до вікового взірця.

ПРИГОДОВУВАННЯ (ПРИКОРМ)

Пригодовування — це продукти харчування, які вводяться як доповнення до грудного молока (молочної суміші у разі штучного вигодовування) дитині першого року життя.

Ознаки готовності дитини до введення пригодовування:

1) тримає голову;

2) сидить практично без підтримки;

3) відкриває рот, коли до нього підносять ложку;

4) відвертається від ложки, коли не голодна;

5) закриває рот з їжею, тримає її в роті, потім ковтає, але не випльовує і не виштовхує.

ПРАВИЛА ВВЕДЕННЯ ПРИГОДОВУВАННЯ

1.  Введення нової їжі має бути у кожному окремому випадку процесом введення рекомендованих відповідно до віку дитини продуктів харчування із поступовою зміною в динаміці їх консистенції, смаку, запаху та зовнішнього вигляду при одночасному продовженні грудного вигодовування.

2.  Треба впевнитись, що дитина готова до введення пригодовування.

3.  Пригодовування треба давати, коли дитина активна і голодна, краще під час сніданку або обіду разом з іншими членами сім'ї.

4.  Пригодовування дається після нетривалого годування грудьми (у разі штучного вигодовування — невеликої кількості молочної суміші).

5.  Під час годування дитина має перебувати у вертикальному положенні, в зручній позі на руках або на колінах у матері чи в спеціальному дитячому стільчику.

6.  Їжу необхідно давати з ложки, поклавши невелику кількість їжі на кінчик чайної ложки. Ложку слід тримати так, щоб дитина її бачила. Потім треба торкнутися ложкою до губ дитини, щоб частина продукту залишилася у неї на губах. І коли дитина відкриє рот, покласти ложку з їжею на середину язика, тоді дитина легко її проковтне.

7.  Кожен продукт пригодовування вводиться починаючи з 1 чайної ложки, його кількість збільшують поступово, за 5—7 днів, до повної порції, розділивши її на 2 годування. Дитина сама покаже, що наїлася, відвернувши голову, відштовхуючи ложку або не відкриваючи рот.

8.  Щоразу після того, як дитина отримала пригодовування, доцільно прикладати її до грудей. Це допоможе зберегти лактацію, а дитина почуватиметься задоволеною.

9.  У разі відмови дитини від нової їжі не треба годувати її примусово, оскільки вона може взагалі відмовитися від усіх інших продуктів? Під час годування необхідно, щоб мати спілкувалася з дитиною.

10.    Кожний Наступний новий продукт має складатися з одного інгредієнта і даватися дитині впродовж не менше 5 днів. Лише після цього можна давати змішані страви із відомих продуктів. Це дасть можливість визначитися щодо причини харчової алергії у разі її виникнення.

11.    Для полегшення звикання дитини до нових продуктів рекомендується додавати в продукти пригодовування грудне молоко.

12.    їжа має бути свіжоприготовленою, мати ніжну гомогенну консистенцію, від вершкоподібної до сметаноподібної (відповідно до віку), остудженою до температури тіла (36—37 °С).

13.    Для профілактики залізодефіцитної анемії з 6 міс. обов'язково вводяться продукти, які містять залізо (м'ясо, потім печінку, яєчний жовток, рибу).

14.    Не рекомендоване вживання ніяких видів чаю та кави дітям до 2 років, бо ці напої перешкоджають всмоктуванню заліза.

15.    Не слід давати цільне нерозведене коров'яче молоко дітям до 9 міс. — фактор розвитку залізодефцитної анемії.

16.    Цільне молоко та молочні продукти можна давати дитині з 9—12 міс.

17.    Під час введення пригодовування не слід додавати в їжу сіль, спеції.

18.    У разі появи ознак поганої переносності продукту (порушення функції системи травлення, алергічні реакції тощо) слід припинити введення даного продукту і ввести інший.

Першим продуктом пригодовування у віці 6 міс. можуть бути каші (краще крупи, які не містять глютену): гречана, рисова, кукурудзяна, овочеве або фруктове пюре. Частота введення продуктів 1— 2 рази на день, поступово об'єм порції збільшують.

У віці 6 міс. дитина має отримувати їжу, що містить залізо, а саме: каші промислового виробництва, збагачені залізом, м'ясо, рибу, яєчний жовток.

Перший прикорм

У більшості випадків це овочеве пюре. Воно особливо корисне дітям з надмірною масою тіла, явищами ексудативного діатезу, рахіту, недоношеним.

Мета першого прикорму: попередити розвиток рахіту та анемії у дітей, задовольнити енергетичні потреби більш концентрованою їжею.

Час введення прикорму – обідній (від 13 до 16 години у залежності від індивідуального режиму годування).

У склад овочевого пюре включають асорті з картоплі, моркви, капусти, буряків, ріпи, зеленого горошку.

Зміни І прикорму. Після введення повного об’єму прикорму, в нього додають олію (1 чайна ложка). Мясо з 7-ми місяців механічно подрібнюється і дається у складі пюре. В овочеве пюре можна додавати жовток. З 8-ми місяців починає формуватися немовлячий обід. На десерт дитині дається терте яблуко або сік. Після появи 4-х зубів добре розварене м’ясо дають дітям у вигляді шматочків.

Другий прикорм

Найчастіше це 5% круп'яна каша. Цей прикорм вводять теж з 6 місяців, після звикання дитини до пюре, і він поступово витісняє друге грудне годування.

Мета ІІ прикорму – задовольнити зростаючі енергетичні потреби дитини.

Кашу слід також вводити поступово. Час введення – ранковий, тоді отримана від їжі енергія буде перекривати денні потреби дитини.

Зміни ІІ прикорму. Після доведення до повного об’єму починають збільшувати концентрацію, доводячи до 10%. У кашу додають коров’яче масло (до 5г), іноді – жовток. У подальшому манну кашу починають чергувати з іншими видами: вівсяною, гречаною, рисовою, кукурудзяною.

Увага! При введенні каші може проявитись вроджена нестача окремих ферментів, що призведе до не перетравлення компонентів їжі (злакового білку гліадину, молочного цукру альфа-лактози). Слід уважно спостерігати за характером стільця дитини.

Третій прикорм

Вводять у віці 8-ми місяців у вигляді молочнокислих продуктів (кефір, ацидофільне молоко, йогурти).

Мета прикорму – відновити рівновагу молочнокислої флори у кишечнику дитини.

Час введення – четверте годування (при 5-разовому).

Зміни ІІІ прикорму. Молочнокислі продукти можна давати не щоденно, а 4-5 разів на тиждень. На це годування часто переносять сир, який змішують із кефіром та додають солодощів до утворення пасти. Сформований замість 4-го годування підвечірок поступово включає печово, сухарики.

РЕКОМЕНДОВАНА СХЕМА ВВЕДЕННЯ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК, ПРИГОДОВУВАННЯ ДІТЯМ НА ПРИРОДНОМУ ВИГОДОВУВАННІ

Продукти і страви пригодовування	Термін введення (місяці)	Об'єм залежно від віку дитини
		6 міс	7 міс.	8 міс	9 міс	10—12 міс
Сік (фруктовий, ягідний, овочевий), мл	6	30-50	50-70	50-70	80	100
Фруктове пюре, мл	6	40-50	50-70	50-70	80	90-100
Овочеве пюре, г	6	50-100	150	170	180	200
Молочно-круп'яна каша, г	6-7	50-100	100— 150	150	180	200
Молочно-злакова каша, г	7-8
Кисломолочні продукти, мл	8-9	—	—	50-100	100— 150	150-200
Сир, г	6,5-7,5	5-25	10-30	30	З0	50
Яєчний жовток, шт.	7,0-7,5	—	1/8-1/4	1/4-1/2	1/2	1/2-1
М'ясне пюре, г	6,5-7,0	5-30	З0	50	50	50-60
Рибне пюре, г	8-10	—		10-20	30-50	50-60
Олія, г	6	1/2 ч.л.	1/2 ч.л.	1 ч.л.	1 ч.л.	1 ч.л.
Вершкове масло, г	6-7	1/2 ч.л.	1/2 ч.л.	1 ч.л.	1 ч.л.	1 ч.л.
Хліб пшеничний, г	8-9	—	—	5	5	10

 

Калорійність, яку мають забезпечити продукти пригодовування

Вік (місяці)	6—8	9—11	12—23
Калорійність (ккал/день)	200	300	550

 

ПРАВИЛА ВВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ ПРОДУКТІВ ПРИГОДОВУВАННЯ

(за наказом М03 України № 149 від 20.03.2008 р.)

Каші	1. Починати треба з каші, яка містить одну крупу, доцільно — з підвищеним вмістом заліза (наприклад з рисової або гречаної). Потім вводити каші з інших круп (кукурудзяну, вівсяну). 2. Змішані каші з кількох круп треба вводити тільки після того, як дитина уже отримувала каші з кожної крупи окремо. 3. Каші можна розводити грудним молоком. 4. Для приготування каші можна використовувати молочну суміш або розведене коров'яче молоко. 5. Каші можна змішувати з овочами або фруктами, але тільки після того, як дитина спробувала кожен із цих продуктів окремо. 6. Годувати дитину тільки ложкою.
М'ясо та альтерна­тивні продукти	1.    Рекомендоване дитині віком 6—9 міс. м'ясо: телятина, курятина, індичатина, кролятина, нежирна свинина. 2.    Починати треба з дрібно перекрученого або розім'ятого м'яса, поступово переходячи до шматочків. 3.    М'ясо має бути не сухе, а зберігати природну вологість, щоб дитина могла його легко проковтнути. 4.    Не слід давати дитині копчені м'ясні продукти, ковбасу, сосиски, оскільки вони містять велику кількість жирів і солі. 5.    Треба давати дитині рибу (з 8—10 міс.) і яєчний жовток, які є також джерелом заліза. Однак яєчний білок є алергенним продуктом і до виповнення дитині 1 року його давати не слід
Овочі та фрукти	1.    Овочі доцільно вводити перед фруктами, оскільки деяким дітям може не сподобатися смак овочів, якщо вони звикли до солодкого смаку фруктів. Проте це необов'язково стосується усіх дітей. 2.    Починати треба з одного виду овочів або фруктів і лише після того, як дитина отримала кожен з них окремо, можна їх змішувати. 3.    Починати треба з негострих на смак овочів (кабачок, гарбуз, картопля, капуста, патисон) і фруктів (яблука, персики, абрикоси, сливи). 4.    Овочеве/фруктове пюре як низькобілкову страву дають не більше ніж протягом 2 тиж., потім необхідно збагачувати ці страви шляхом додавання в них високобілкових продуктів (м'який сир, м'ясо). 5.    Можна давати дитині протерті свіжі овочі та фрукти, які перед тим треба добре помити і почистити. 3 часом можна буде давати дитині овочі та фрукти шматочками
Соки та інші напої	1.    Сік доцільно давати дитині тоді, коли вона уже отримує інші продукти пригодовування. Сік можна давати у невеликій кількості (80—100 мл у віці до 1 року), пересвідчившись, що дитина випиває достатньо грудного молока (молочної суміші у разі штучного вигодовування). Соки не треба розводити водою та додавати цукор. 2.    3 6 міс. необхідно допомагати дитині вчитися пити з чашки. 3.    Не рекомендується вживання будь-яких видів чаю (чорного, зеленого, трав'яного) та кави до 2 років. Ці напої перешкоджають всмоктуванню заліза. Після дворічного віку слід уникати вживання чаю під час їди.
Молочні продукти	1.    Рекомендовано давати дитині м'який сир (з 6 міс). 2.    Не слід давати дитині цільне нерозведене коров'яче або козяче молоко до дев'ятимісячного віку, а краще до 1 року. Розведене коров'яче молоко можна використовувати для приготування страв пригодовування. 3.    Не рекомендується вигодовування дитини виключно козячим молоком, зокрема через ризик виникнення фолієводефіцитної анемії

ПОРАДИ МАТЕРІ ЩОДО БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ГОДУВАННЯ

1. Перед їдою обов'язково вимити руки матері та дитині.

2. Використовувати чисту воду, чистий посуд для приготування та подавання їжі дитині.

3. Треба завжди перебувати із дитиною, коли вона їсть, ніколи не залишати її саму.

4. Не давати дитині твердих продуктів харчування у вигляді маленьких круглих предметів (виноград, горіхи, цукерки-льодяники тощо).

5. Уникати гострих предметів.

6. Не примушувати дитину їсти.

7. Їжа має бути остудженою до температури тіла (36—37 °С).

Важливо пояснити матері, що кожна дитина має свою індивідуальну схему введення пригодовування щодо темпів введення різних продуктів.

Принципи складання меню дітям першого року життя

1. Визначити кратність годування дитини у залежності від віку та стану її здоров’я (7-6 годувань до 3 міс., 6 годувань до 5 міс., 5 годувань з 5 міс.).

2. Визначити основний продукт для вигодовування дитини (грудне молоко, донорське молоко, адаптована суміш).

3. За допомогою формул, калорійним або об’ємним методом підрахувати добову та разову кількість молока у залежності від кратності годування (дитина у 2 місяці має отримувати 800мл молока на добу, в 6 місяців – 1000мл молока на добу).

4. Користуватися основним правилом при вигодовуванні дітей 1 року життя: - дитині до 1 року на одне годування можна давати не більше 200-250мл їжі, а за добу – не більше 1000-1200мл їжі.

5. В меню ввести корекцію харчування – відповідно до віку дитини та характеру вигодовування.

6. В меню ввести прикорм – відповідно до віку дитини та характеру вигодовування.

Способи розрахунку об’єму їжі.

1.Добова потреба їжі в періоді новонародженості розраховується за формулою Зайцевої: V= 2% маси тіла при народженні х n,

де V – добовий об’єм, n – день життя новонародженого.

за формулою Фількенштейна: V= 70 xn;

70 при вазі при народженні 3200г, якщо >, то 80.

2.За формулою Шкарінау 2 місяці (8 тижнів) дитина повинна отримувати 800мл молока. На кожен недостаючий тиждень об’єм зменшується, а на кожний додатковий місяць, збільшується на 50мл. Формула дає дуже приблизні розрахунки, тому нею зараз користуються рідко:

V= 800 – 50 x (8-n), деn – вік дитини у тижнях.

або 800 + 50 x (8-n), деn – вік дитини у місяцях.

3. ”Об’ємний” спосіб.

Маса молока складає

після 10 доби і до 2 місяців 1/5 від маси тіла,

від 2 до 4 місяців – 1/6,

від 4 до 6 місяців – 1/7

та від 6 до 9 місяців – 1/8.

4. Енергетичний розрахунок виходить із потреб дитини в енергії:

І чверть – 130 ккал/кг;

ІІ чверть – 120 ккал/кг;

ІІІ чверть – 100 ккал/кг.

1л жіночого молока має середню енергетичну цінність 700 ккал (2900 кДж).

Харчування дітей віком від 1 до 3 років

Після першого року життя харчування залишається суттєвим фактором, який впливає на фізичний та нервово-психічний розвиток дитини. Поряд із збільшенням маси тіла продовжується диференціювання ЦНС, нирок, печінки, легеневої тканини, системи імунітету.

Харчування дітей віком 1 до 3 років є вже дефінитивним, але ще відрізняється від харчування дорослої людини. Цей період є періодом поступового розвитку організму та травної системи.

Особливості системи травлення полягають у наступному:

до травлення підключаються усі групи слинних залоз;

зміцнюються усі шари стінок стравоходу, шлунка, кишок;

збільшується ємкість шлунка з 250мл у 1-річної дитини до 300-400 мл у дитини 3-го року життя;

евакуація їжі з шлунка завершується через 4 години, у кишках вона затримується від 24-48 годин;

формується жувальний апарат: від 1-го до 3-х років у дитини прорізується 12 зубів.

Поряд з цим ферментативна активність травних соків ще не досягає рівня дорослої людини. Формування структури печінки і підшлункової залози завершується у 5-10 років. Незрілість структури і функції травного каналу зумовлює своєрідність харчування дітей цього віку, що полягає у необхідності механічного щадіння травного каналу, а також якісній та кількісній відповідності їжі потребам організму, що росте.

Дітям старше 1 року змінюється:

форма обробки продуктів;

добова кількість;

асортимент;

співвідношення в раціоні основних харчових речовин (Б:Ж:В як 1:1:4).

Їжа для дітей до 1-1,5 року має бути подрібненою до 2-3мм. Страви мають бути м’які, кашкоподібної гомогенної консистенції, типу пюре, суфле, тефтельок, парових котлет, протертих або дрібно нарізаних фруктів і овочів.

Після 1,5 року, коли з’являються корінні зуби, необхідно стимулювати активне жування. Тому обробка та підготовка їжі має бути такою, як для дітей старшого віку.

Розподіл продуктів дітям від 1 до 3 років може бути рівномірний на протязі доби з чотирьохразовим прийманням їжі та інтервалами між ними 4 години, з більш об’ємним обідом (до 35%) та легким підвечірком (до 15%).

Харчування дітей дошкільного віку (від 3-7 років)

Харчування дітей дошкільного віку має велике значення для формування здоров’я дітей старшого віку і дорослих.

У цей період:

продовжує вдосконалюватись структурно-функціональний стан і розміри шлунка, кишок, підшлункової залози;

спостерігається нерівномірність наростання активності основних функцій (шлунково-секреторної та кисло-утворюючої);

спостерігаються значні індивідуальні коливання і лабільність цих функцій у реакціях адаптації до різних харчових подразників;

зростає роль проксимального відділу тонкої кишки у процесах всмоктування вуглеводів;

підвищується травна і абсорбційна здатність кишок щодо жирів.

Функціональні зміни органів травлення тісно пов’язані з характерними особливостями цього вікового періоду:

- інтенсифікація росту і маси тіла (перше витягування в 6-7 років), що вимагає достатнього припливу енергії та пластичного матеріалу;

- зміна молочних зубів на постійні, що закінчується до 12-14 років.

Особливості становлення травних функцій визначають високу чутливість дітей дошкільного віку до різних порушень структури харчування і технології його приготування. В цей період виникають захворювання шлунка, дванадцятипалої кишки, жовчовивідних шляхів, ожиріння, порушення функції опорно-рухового апарату, карієс зубів.

Харчування дітей шкільного віку

У шкільному віці завершуються формування скелету і розвиток м’язів, відбувається нейрогуморальна перебудова дитячого організму та якісні зміни у нервово-психічній сфері, пов’язані з процесами навчання.

Особливостями дітей шкільного віку є бурхливий ріст, вплив статевих відмінностей на показники фізичного розвитку. Така швидкість росту і напруженість анаболічних процесів потребують постійного надходження з їжею достатньої кількості енергетичного (вуглеводи, жири) і пластичного матеріалів (білки й мінеральні солі), а також екзогенних регуляторів метаболічних процесів – вітамінів та мікроелементів. Нейроендокринна перебудова, що відбувається у шкільному віці, створює певні передумови для виникнення у цей період ендокринопатій і порушень обміну речовин.

У цьому віці виявляють:

- надмірну масу тіла, ожиріння,

- цукровий діабет,

- кушингоїдний синдром.

До основних принципів раціонального харчування школярів слід віднести:

відповідність енергетичної цінності харчового раціону добовим енергозатратам;

відповідність хімічного складу, енергетичної цінності та кількості раціону віковим потребам і особливостям організму;

збалансоване співвідношення харчових речовин у раціоні : Б:Ж:В як 1:1:4;

широкий асортимент продуктів;

правильна кулінарно-технологічна обробка продуктів з метою збереження біологічної та харчової цінності.

Інтенсивні процеси росту й розвитку, значне розумове напруження, пов’язане з ускладненням шкільних програм, введення виробничого навчання, збільшення питомої ваги фізкультури і спорту вимагають значних витрат енергії. Для відновлення енерговитрат школярам необхідна раціональна організація режиму харчування в домашніх умовах і школі. З цією метою необхідне суворе дотримання режиму харчування (4-5 разів на день), збереження інтервалів між прийомами їжі біля 3-3,5, але не більше 4-4,5 год.

Принципи складання меню дітям старше 1 року.

Якісний склад добового раціона (на кг маси тіла) (за А.В. Мазуриним, 1986)

Вік, роки	Білки, г	Жири, г	Вуглеводи, г	Енергетична цінність, кДж (ккал)
1,5-3	3,5-4,0	3,5-4,0	15-16	460 (110)
4-6	3,0-3,5	3,0-3,5	12-14	377-398 (90-95)
7-11	2,5-3,0	2,5-3,0	10-12	293-335 (70-80)
12-15	2,0-2,5	2,0-2,5	7-8	230-272 (55-65)

Співвідношення між білками, жирами та вуглеводами 1:1:4. Добовий раціон повинен складатись:

- з білків, які містять 40% незамінних амінокислот;

- 75% тваринних жирів і не менше 10-15% рослинних жирів;

- 60% добової енергетичної потреби має задовільнятись за рахунок вуглеводів.

Розподіл їжі за енергетичною цінністю та кількістю в окремі прийоми.

Розподіл їжі залежить від прискорених темпів розвитку (акселерація), трудового навчання, спортивних занять, збільшення пізнавальної інформації. Проводиться диференційований розподіл харчування в умовах колективного та індивідуального виховання.

Дітей до 1,5 року раціонально годувати 5 раз.

Після 1,5 року існують дві схеми розподілу харчування:

1) Традиційна (східна) схема з 5-ти разовим харчуванням;

2) Сучасна (урбаністична, західна) схема з 4-х та 3-х разовим харчуванням.

Розподіл енергетичної цінності їжі (у %) в залежності від частоти годувань.

Прийом їжі	години	5-ти разо-ве годув.	4-х разо-ве годув.	3-х разо-ве годув.
Сніданок	8	20	10-15	25
Другий сніданок	11-12	10-15	-	-
Обід	14-15	30-35	35-40	35-40
Підвечірок	17	10-15	10-15	-
Вечеря	20	20	25	35-40

Кількість їжі має відповідати об’єму шлунка, тому разовий та добовий об’єм їжі змінюється з віком дитини.

Середньодобовий об’єм їжі в залежності від віку.

Вік, роки	Об’єм раціона, мл	Вік, роки	Об’єм раціона, мл
1-1,5	1000-1100	5-7	1600-1800
1,5-3	1200-1500	7-11	2000-2200
3-5	1400-1500	11-14	23-00-2500

 

У перерахунку на 1 кг маси тіла норми харчових інгредієнтів становлять: дітям 1—3 років: білків — 4,2 г, жирів— 4 г, вуглеводів —16 г; дітям 3—7 років: білків і жирів — по 3—3,5 г, вуглеводів —12—14 г. Організовуючи харчування дітей віком 1—3 роки, необхідно використовувати широкий асортимент продуктів. Дітям слід давати густішу їжу. Потрібно стежити за правильним кулінарним обробленням продуктів, щоб зберегти біологічну та харчову цінність, суворо дотримувати кількість приготованих страв. їжа має бути не тільки смачною, але й привабливою на вигляд і запах. Кількість годувань у цьому віці має становити 5—4 рази на день. Розподіл за енергетичною цінністю такий: сніданок — 25 %, обід — 35—40 %, підвечірок — 10 %, вечеря — 20—25 %. Не менше як 65—70 % спожитих білків мають бути тваринного походження.

Приблизний добовий набір продуктів для дітей віком 1—7 років:

Продукти	Кількість продукту (г) залежно від віку дитини
	1—1,5 року	1,5—3 роки	3—7 років
Молоко, мл	700	700	600
Сир, вироби із сиру	40	35	40
Сметана, вершки	3-5	5	5
Сир 45 % жирності (голландський)	3	3	5
М’ясо, риба	80	135	175
Яйце (1 шт.)	15	25	50
Хліб житній	30	60	110
Хліб пшеничний	40	70	75
Макарони, крупч	25	35	45
Картопля	150	150	250
Інші овочі	200	200	300
Фрукти свіжі	100	100	50
Крохмаль	3	3	5
Цукор і кондитерські вироби	60	60	60
Сіль	3	5	8
Чай	0,2	0,2	0,2
Дріжджі	1	1	1

 

У першій половині дня доцільно призначати м’ясні продукти, наприкінці дня — молочні. Молоко — найбільш засвоюваний високопоживний продукт, тому дитині щодня його потрібно вживати не менш як 500 мл. Кисле молоко доцільно давати у другій половині дня, не замінювати його м’ясом. Яйця можна призначати через день, старшим дітям — щодня. Рослинні білки, що містяться в хлібі, крупах, овочах, становлять близько 25—30 % раціону. Хліб дають не тільки білий, а й чорний як джерело вітамінів групи В. Жири тваринного походження мають становити не менш як 85 % раціону. Потрібно споживати вершкове масло, вершки, сметану, які в цьому віці є незамінними. У харчування дітей слід уводити олію (соняшникову, оливкову, бавовникову, кукурудзяну) — основне джерело незамін­них ненасичених жирних кислот. Вона має становити 15 % усієї кількості жирів.

У харчуванні дітей незмінними є фрукти, ягоди, різноманітна зелень. Вони не тільки містять вітаміни, мінеральні солі, ферменти, органічні кислоти, а завдяки пектиновим речовинам сприяють правильному функціонуванню кишок. З фруктами, овочами до організму надходять мінеральні солі, що сприяє кращому засвоєнню білків, жирів.

До раціону дитячого харчування треба включати продукти, багаті на білок (м’ясо, рибу, молоко, сир, яйця, бобові). Використовують в основному яловичину, куряче м’ясо, субпродукти. М’ясо часом можна замінити рибою, сиром, яйцями.

Для поліпшення смакових якостей в їжу додають кріп, петрушку, цибулю, салат, ревінь, трохи часнику. З раціону дітей слід вилучити гострі страви, соуси, велику кількість солодощів, прянощі. Дітям не можна давати натуральну каву, шоколад, какао. Надмірне споживання вуглеводів призводить до алергізації організму, зниження його опірності. Час від часу можна рекомендувати голландський сир, ковбасу, вимочений оселедець.

Раціональне харчування в дитячих закладах потребує особливої уваги. Важливо правильно складати меню-розкладку, доцільно відразу на 7—10 днів. Необхідно регулярно визначати енергетичну цінність добового раціону й основних інгредієнтів їжі. Обов’язковою є вітамінізація їжі аскорбіновою кислотою. Домашнє харчування потрібно визначити з урахуванням харчування в дитячому садку. Батьки повинні знати меню на день.

Приблизний добовий набір продуктів для дітей і підлітків

Продукти	Кількість продукту (г) залежно від віку
	7—10 років	11—13 років	14—17 років
			Дівчата	Юнаки
Молоко, мл	500	500	500	500
Сир, вироби із сиру	40	45	50	50
Сметана, вершки	15	15	15	15
Сир	10	10	15	15
М’ясо	140	175	220	220
Риба	40	60	60	70
Яйця	50	50	50	50
Хліб житній	75	100	100	150
Хліб пшеничний	165	200	200	250
Макаронні вироби	15	15	15	15
Крупи	30	35	35	35
Крохмаль	2	2	2	2
Бобові	5	10	10	10
Цукор та кондитерські вироби	70	85	100	100
Масло	25	25	30	15
Олія	10	15	15	15
Картопля	200	250	275	300
Інші овочі	275	300	350	350
Фрукти свіжі	150-300	150-500	150-500	150-500
Сіль	6-7	7-8	8-9	9-10
Чай	0,2	0,2	0,2	0,2

 

Кількість їжі на одне споживання для дітей шкільного віку в разі домашнього харчування

Меню	Кількість їжі (г) залежно від віку
	7—10 років	11—13 років	14—17 років
Сніданок
Каша або овочі	250-300	300-400	300-400
М’ясо або риба	60	60	70
Кава або чай	200	200	300
Хліб пшеничний	165	200	200
Обід
Суп	300	400	400
Котлети або м’ясо, або риба	40-80	60-120	60-150
Гарнір овочевий, каша або макарони	150-200	200-250	200-300
Компот, кисіль	150-200	200-250	200-300
Хліб пшеничний	75	100	100-150
Вечеря
Овочі, каша, сир	250	200	200
Молоко або кефір	200	200	200
Чай	200	200	200
Хліб пшеничний	50	50	50-75

Асортимент продуктів має бути різноманітним. Важливо дотримувати правильного режиму харчування. Дітей груп подовженого дня необхідно забезпечити дво- або триразовим харчуванням. Гарячий сніданок має становити 20 %, обід — 30 %, підвечірок — 10 % добової енергетичної цінності.

Шкільним лікарям та фельдшеру слід проводити пропаганду правильного харчування серед батьків та учнів старших класів.

 

1.      Написати опорний конспект в лекційний зошит.

2. Термін виконання: наступний день після заняття за розкладом.