Група 3 – А с/с Дата 31.03.2022 р. Предмет Медсестринство в педіатрії. Лекція № 4. Тема: Гострі розлади травлення у дітей раннього віку. Хронічні розлади травлення.

 

Викладач	Кіон О. І.
Предмет	Медсестринство в педіатрії
Група	3 – А с/с
Дата	31.03.2022 р.
Лекція № 4. Тема:	Гострі розлади травлення у дітей раннього віку. Хронічні розлади травлення.

 

ПЛАН

1.      Гострі розлади травлення. Визначення, етіологія, класифікація. Медсестринський процес при функціональних розладах травлення: медсестринська діагностика, планування медсестринських втручань. Реалізація плану медсестринських втручань. Оцінювання результатів виконання плану медсестринських втручань та їх корекція. Профілактика гострих розладів травлення.

2.     Гіпотрофія. Визначення, етіологія, класифікація. Медсестринський процес при гіпотрофії: визначення дійсних проблем пацієнта, встановлення медсестринських діагнозів, планування медсестринських втручань та їх реалізація. Профілактика. Уявлення про паратрофію. Роль медичної сестри у профілактиці дистрофії.

3. Пілороспазм і пілоростеноз. Медсестринська діагностика, планування медсестринських втручань, їх реалізація.

 До гострих розладів травлення належать проста і токсична диспепсії.

Проста диспепсія - гострий розлад травлення функціонального характеру, головними ознаками якого є блювання і рідкі випорожнення без значного порушення загального стану дитини.

Причини виникнення: перегодовування дитини, переважання одного з інгредієнтів їжі (білків, жирів, вуглеводів), неадаптована їжа (рано введений прикорм), швидкий перехід до нового виду їжі (скорочення періоду адаптації під час введення соків, прикормів), часте прикладання дитини до грудей матері, відсутність нічної перерви в годуванні, перегрівання дитини, порушення у приготуванні молочних сумішей, санітарних умов їх зберігання.

Клінічні прояви: блювання 1-2 рази на добу відразу після їжі або через 15-20 хв, зригування, зниження апетиту, часті випорожнення 5-7 разів на добу, у випорожненнях невелика кількість слизу, неперетравлена їжа у вигляді білих і жовтих скупчень, температура тіла нормальна, іноді субфебрільна, періодично дитина буває неспокійною, плаче (кишкова колька), живіт помірно здутий, під час пальпації м'який, визначається скупчення газів у кишках, язик обкладений білим нальотом, може порушуватися сон.

Лікування: Основний метод лікування простої диспепсії — налагодження адекватного для певного віку харчування, яке насамперед враховує характерні для того чи того віку продукти харчування та кількість їх. Харчування має бути збалансованим за основними харчовими інгредієнтами з урахуванням належної енергетичної цінності (кількості калорій). Як зазначалося вище, під час підгодовування слід послуговуватися відповідними методами кулінарного оброблення.

Тривала наявність симптомів простої диспепсії потребує пероральної регідратації.

Водно-чайна пауза, яку рекомендували раніше, може призводити до порушень обміну речовин, тому потрібно переходити на адекватне для певного віку харчування. Залежно від тяжкості й типу зневоднення призначають глюкозо-сольові розчини, зокрема комплексні регідратаційні типу регідрон. Дітям, диспепсія в яких виникла внаслідок споживання нехарактерної для їхнього віку їжі, наприклад молочної круп'яної каші, слід перейти на високоадаптовані молочні суміші (наприклад, "Малыш", "Малютка") або борошняні каші (наприклад, "Малыш" з гречаним, рисовим або вівсяним борошном). Для зменшення проносу в дошкільнят можна використовувати рисові каші.

Для поліпшення апетиту призначають 1 % розчин хлоридної кислоти з пепсином (по 1 чайній ложці 3 рази на день) або триметабол. ферментотерапія (панкреатин), вітамінотерапія (тіамин, піридоксин, рибофлавін, нікотинова кислота, аскорбінова кислота).

Повний об'єм їжі призначають, якщо всі клінічні прояви диспепсії ліквідовано.

 

Медсестринський процес:

1 етап. Медсестринське обстеження:

Скарги: блювання, пронос підвищення температури тіла, відмова від груді. Дані анамнезу: недотримання режиму годування, часті перегодовання дитини. Об'єктивні дані: загальна слабкість, блювання, пронос, помірне здуття живота.

2 етап. Проблеми пацієнта:

Зригування,відмовам від груді, блювання, пронос, здуття живота.

3 етап. Визначення мети медсестринського догляду:

-          підготовка пацієнта та взяття матеріалу для лабораторних досліджень;

-          догляд та медсестринське спостереження за пацієнтом;

-          виконання лікарських призначень;

-          навчити матір пацієнта маніпуляціям по догляду.

4 етап. Планування обсягу медсестринських втручань:

-          взяття калу на бактеріологічний аналіз; копрограму.

-          дотримання водно - чайної паузи протягом 6 - 8 годин.

-         здійснювати догляд за дитиною під час блювання.

-          систематичний контроль за температурою тіла, реєстрація випорожнень.

-         виконання лікарських призначень: дезінтоксикаційна терапія, ферментотерапія, вітамінотерапія, симптоматична терапія.

5 етап. Оцінка результатів та корекція догляду:

-         зникнення рідких випорожнень, блювання, покращання загального стану;

 

Токсична диспепсія (кишковий токсикоз з ексикозом) - гострий розлад травлення з явищами загальної інтоксикації, порушенням водно-мінерального обміну, різкими змінами інших видів обміну, що призводить до розвитку ацидозу, патологічних змін внутрішніх органів і систем.

Причини виникнення: головним чинником є інфекція, яка потрапляє з їжею, через соски, предмети догляду у разі порушення гігієнічних вимог.

Клінічні прояви. Клінічні прояви характеризуються синдромами.

Ентероколітний синдром:

•    початок захворювання гострий, температура тіла підвищується до 38-39⁰С і порушується загальний стан,

•   зригування, блювання до 10 разів і більше на добу, не залежить від прийомів їжі і рідини,

•    рідкі випорожнення до 15-20 разів і більше на добу з малою кількістю калових мас, з патологічними домішками (слиз, неперетравлена їжа, зелень),

•    скупчення газів у травному тракті призводять до метеоризму, гази самостійно не відходять,

•    розвивається кишкова колька, дитина кричить, підтягує ніжки до живота,

•   з подальшим розвитком симптомів блювання стає неперервним, випорожнення водянисті зі слизом.

Синдром токсикозу:

•    в перші години захворювання змінюється поведінка дитини, її загальний вигляд: з'являються неспокій, блідість шкірних покривів, зниження тургору тканин, западають очі,

•    шкіра бліда із сіро-землистим відтінком,

•    на тлі загального гальмування кори головного мозку виникають симптоми збудження підкоркових центрів, стереотипні рухи пальців рук, жувальних м'язів, рух очних яблук,

•    рефлекси знижені, іноді зникають, відсутня больова реакція на ін'єкції,

•    спостерігаються клоніко-тонічні судоми,

•    симптоми порушення серцево-судинної системи: тахікардія, слабкість тонів серця, слабкість пульсу, ціаноз кінцівок, кінчика носа, кінцівки холодні, артеріальний тиск спочатку підвищується, а потім різко знижується,

•    дихання токсичне, часте - 60 - 80 за хв., поверхневе, без пауз,

•    печінка збільшується, під час пальпації її виникає біль, чим більше розмір печінки, то тяжчий токсикоз,

•    різний ступінь порушення функції нирок, олігурія може перейти в анурію.

Синдром ексикозу:

•    очі і велике тім'ячко западають,

•    риси обличчя загострюються,

•   язик сухий з білим нальотом, слизова оболонка порожнини рота гіперемована, суха,

•    склери сухі, рогівка мутна,

•   тургор тканин значно знижений,

•    складка шкіри на животі збирається і не розправляється, що свідчить про втрату еластичності шкіри,

•   з розвитком ексикозу сечі стає мало, кількість сечовиділень зменшується,

•    втрата маси тіла за добу до 500 - 1000 г.

КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ РІЗНИХ ВИДІВ ЕКСИКОЗУ

ПОКАЗНИКИ СИСТЕМ І ОРГАНІВ	ВОДОДЕФІЦИТНИЙ ЕКСИКОЗ	ІЗОТОНІЧНИЙ ЕКСИКОЗ	СОЛЕДЕФІЦИТНИЙ ЕКСИКОЗ
Нервова система	Загальне збудження, неспокій, виражена спрага	В’ялість, сонливість, адинамія	Кома, судоми, непритомність
Температура тіла	Висока – до 39*-40*С	Субфебрільна	Тенденція до гіпотермії
Шкіра	Тепла, еластичність Збережена	Холодна, суха, знижена еластичність	Холодна з ціанотичним відтінком, втрата еластичності
Слизові оболонки	Сухі, яскраво гіперемовані	Сухі склери, рогівка мутна	Вкриті чистим слизом
М’язи	Без змін	Гіпотонус	М’язові посмикування, судоми
Артеріальний тиск	Залишається нормальним або дещо Підвищений	Знижується	Різко знижений
Дихання	Гіпервентиляція Раптова зупинка дихання	Без змін	Дихання послаблене, в легенях вологі хрипи
Травна система	Випорожнення часті, рідкі, 10-20 разів на добу, блювання понад 10 разів	Відсутність апетиту, блювання безперервне, стул містить тільки слиз	Блювання типу кавової гущі,  випорожнення водянисті, парез кишечника
Діурез	Нормальний	Олігурія	Анурія
Згущення крові	-	Незначне	Різко виражене
Питома вага сечі	Поступово підвищується до 1025-1035	Нормальна	Знижена, 1010 і  нижче
Осмотичний тиск плазми	Підвищений	Нормальний	Знижений
Концентрація Na в плазмі крові	Підвищена	Нормальна	Знижена
Гематокрит	Нормальний	Нормальний	Підвищений

 

Лікування

Госпіталізація дитини в інфекційне відділення та лікування в стаціонарних умовах. Водно - чайна пауза протягом 12 годин. Промити шлунок 1-2% розчином гідрокарбонату натрію або чаєм, ізотонічним розчином натрію хлориду. Поставити очисну клізму, після неї - лікувальну (з антибактеріальними препаратами). Після промивання шлунка через зонд ввести в шлунок разову дозу антибіотика (поліміксин М). Розрахувати необхідний об'єм рідини (150-170 мл на кг маси тіла дитини). Пероральне введення рідини кожні 10 хв по 5-10 мл.

Інфузійна терапія: після водно-чайної паузи - дозоване годування. Антибіотикотерапія (перорально - поліміксин М сульфат 100 000 ОД на кг маси тіла, цефалоспорини в/м або в/в). Для лікування дисбактеріозу - біопрепарати лінекс, лактобактерин, біфідумбактерин, краплі „Хілак". Вітамінотерапія.

Н А К А З N 437 31.08.2004 Про затвердження клінічних Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і до шпитальному етапах

Токсикоз з ексикозом

Діагностичні критерії:

1.Виникає внаслідок рясної, частої  блювоти або профузного проносу, посиленого потовiддiлення.

2.Суха шкіра, знижений тургор тканин, слизові оболонки сухі, очні яблука запалі, знижений діурез, може бути гіпертермія, при важкому стані – порушення свідомості.

3.Ступінь дегідратації:

 

Розрізняють три ступені ексикозу в залежності від дефіциту маси тіла дитини:

Ступінь ексикозу	У віці до 1 року	У віці старше 1 рік
I ступінь	5%	3%
II ступінь	6-10%	6%
III ступінь	>11%	>9%

4.Клінічні ознаки дегідратації.

Визначення ступеня дегідратації у дитин по клінічних симптомах

Ознака	Дегідратація I ст.	Дегідратація II ст.	Дегідратація III ст.
Поводження	Порушення, занепокоєння	Постійний плач, млявість	Пригнiчення, сонливість
Сосання	Жадібне	Активне або знижене	Відмовлення від їжі
Очні яблука	Блискучі	Запалі	Глибоко запалі, склери тьмяні
Сльози	Є	Зменшені	Відсутні
Велике тім’ячко	Виповнено	Втягнуте	Різко запале
Тургор тканин	Помірковано знижений	Шкірна складка розправляється	Шкіра суха, складка розправляється через 2 сек. і більш
Колір шкіри	Звичайний	Бліда, сіра, акроцианоз	Сіра, жовтянична
Слизові оболонки	Вологі	Яскраві, сухі	Сухі, запечені
Подих	Звичайний	Звичайний, помірне частішання	Тахiпноe, глибокий, аритмічний
Серцева діяльність	Звичайна, помірна тахікардія	Тахікардія, тони приглушені	Виражена тахікардія або брадикардія, тони глухі, пульс слабкого наповнення
Діурез	Звичайний або знижений	Олiгурiя	Олiгоанурiя

 

Медична допомога:

1.При токсикозі з ексикозом I-II ступеню виконується оральна регiдратацiя в обсязі 50-100 мл/кг маси тіла Оралiтом або Регiдроном, або Глюкосаланом, або кип'яченою водою протягом 4-6 годин. При відсутності ефекту – див. пункт 2.

2.При токсикозі з eксикозом III ступеня – внутрішньовенна iнфузiя 5% глюкози з 0.9% NaCl або розчином Рiнгера (1:1) зі швидкістю  10-20 мл/кг за годину.

3.Госпіталізація при токсикозі I-II ступеня виконується до профільного відділення, при III ступеня – до ВIТ, на ношах в положенні лежачи.

  

Медсестринський процес:

1 етап. Медсестринське обстеження:

Скарги: озноб, гарячка, відмова від груді, температура тіла 38 ⁰С, блювання, часті рідкі випорожнення.

Дані анамнезу: недотримання санітарних вимог приготування їжі, перенесена проста диспепсія.

Об'єктивні дані: зригування, температура тіла 38⁰С, блювання, часті рідкі випорожнення, зневоднення.

2 етап. Проблеми пацієна:

Зригування, відмовам від груді, блювання, пронос, здуття живота.

3 етап. Визначення мети медсестринського догляду:

-          підготовка пацієнта та взяття матеріалу для лабораторних досліджень;

-          догляд та медсестринське спостереження за пацієнтом;

-          виконання лікарських призначень;

-          навчити матір пацієнта маніпуляціям по догляду.

4 етап. Планування обсягу медсестринських втручань:

-          взяття калу на бактеріологічний аналіз; копрограму;

-         дотримання водно - чайної паузи протягом 12-24 годин;

-         здійснювати догляд за дитиною під час блювання;

-          систематичний контроль за температурою тіла, реєстрація випорожнень;

-          виконання лікарських призначень: дезінтоксикаційна терапія, ферментотерапія, вітамінотерапія, симптоматична терапія.

5 етап. Оцінка результатів та корекція догляду:

-         зникнення рідких випорожнень,блювання, покращання загального стану;

-          корекція мед сестринських втручань можлива при різних ускладненнях: різні види ексикозу.

 

2.Дистрофії - хронічний розлад травлення і трофіки тканин з порушенням обміну речовин. Виділяють такі типи дистрофій:

Гіпотрофія - зниження маси тіла відносно довжини тіла.

Гіпостатура - пропорційне зменшення маси і довжини тіла. Паратрофія - а) перевага маси тіла над зростом;

б) рівномірно надлишкові маса тіла і зріст.

Гіпотрофія - хронічний розлад травлення у дітей раннього віку, головною ознакою якого є зупинка або сповільнення наростання маси тіла дитини, при цьому може спостерігатися порушення пропорцій тіла, функцій травлення, обміну речовин, зниження імунітету, затримка фізичного і нервово-психічного розвитку.

Причини виникнення: кількісні або якісні порушення в харчуванні, порушення режиму харчування, спадкові ферментопатії.

Клініка

Гіпотрофію 1 ступеня діагностують тільки під час огляду і обстеження дитини. Загальний стан її залишається задовільним і батьки не звертають уваги на незначні прояви хвороби:

•   з боку ЦНС спостерігають збудження, неспокій, поганий сон,

•    апетит збережений або підвищений, проявляється жадібністю до їжі,

•    шкіра гладенька, еластична, бліда, тургор тканин знижений,

•    підшкірна жирова клітковина відсутня на животі, шкірна складка на рівні пупка -0,8-1,0 см,

•    може спостерігатись схильність до закрепу („голодні" випорожнення)

•    маса тіла зменшується на 11-20%, крива збільшення маси тіла ущільнена.

Гіпотрофія 2 ступеня характеризується вираженими змінами всіх органів і систем:

•   зниження емоційного тонусу, активності дитини, адинамія, затримка розвитку психомоторних функцій і мови,

•    апетит знижений, шкіра бліда, суха, спостерігають її лущення,

•   тургор і еластичність тканин значно знижені,

•    підшкірна жирова клітковина збережена на обличчі, але чітко зменшена або відсутня на животі і кінцівках, шкірна складка на рівні пупка -0,4-0,5 см,

•   змінюється характер випорожнень, вони стають мізерними, знебарвленими, з грудочками й гнильним запахом або часті, рідкі, зеленого забарвлення і з великою кількістю слизу, неперетравленої клітковини.,

•    дефіцит маси тіла становить 20-30%,

•   зміни з боку внутрішніх органів: коливання температури тіла на 1⁰С протягом доби, постійно холодні кінцівки, аритмічне дихання, тахіпное, тони серця глухі, схильність до тахікардії і гіпотонії, збільшена печінка,

•   толерантність до їжі знижена, у разі насильного годування виникає блювання,

•    імунітет знижений, часті захворювання.

Гіпотрофія 3 ступеню (атрофія) - крайній ступень виснаження дітей раннього віку. Значне порушення загального стану дитини:

•   з боку ЦНС різке гальмування, спостерігають сонливість, дратливість, відсутність реакції на оточуюче середовище,

•    повна анорексія,

•    шкіра бліда, сіруватого кольору, суха, лущиться, еластичність втрачена, складки не розправляються,

•   тургор тканин повністю втрачений, м'язовий тонус знижений, інколи гіпертонус,

•    слизові оболонки ротової порожнини, кон'юнктива ока стають сухими, яскравими, в кутах рота тріщини,

•    підшкірна жирова клітковина відсутня на тілі, кінцівках і на обличчі (відсутність грудочок Біша), складка шкіри на рівні пупка - до 0,2 см,

•    дефіцит маси тіла понад 30%,

•    дихання поверхневе, спостерігається апное,

•    живіт збільшений у розмірах (внаслідок метеоризму), через стоншену передню стінку видно петлі кишок, печінка і селезінка збільшені, закреп чергується з рідкими випорожненнями,

•    гіпотермія, дитина легко охолоджується до 32-34 ⁰С, її кінцівки завжди холодні,

•    дисбактеріоз 2-3 ступеня.

Лікування

Госпіталізація дитини з гіпотрофією 2-3 ступеня. Призначення дієти з проведенням корекції харчування і врахуванням толерантності до їжі. Використовують принцип „омолоджування" дієти, тобто дитину годують частіше, ніж треба у його віці. Початкова кількість їжі не повинна перевищувати 1/2 - 1/3 належного. Об'єм і енергетичну цінність розраховують на фактичну масу тіла дитини, поступово переходять до розрахунку на належну масу тіла. Застосовують двофазовий метод харчування: в першій фазі встановлюють толерантність дитини до їжі, друга фаза допускає поступове кількісне і якісне розширення дієти. Парентеральне харчуваня з метою забезпечення організму енергією, білками, усунення порушення кислотно- основного стану.

Гормонотерапія для поліпшення засвоєння вуглеводів, білків, нормалізації обміну речовин, зниження ацидозу.

Ферментотерапія (абомін, фестал, панкреатин, ензистал, мезим).

Для відновлення кишкового біоценозу і боротьби з дисбактеріозом - біопрепарати (біфікол, бактисубтил, лінекс, хілак - форте, ентерол)

Терапія, що стимулює апетит (імуноглобулін, метацил, пентоксил, дібазол, апілак). Вітамінотерапія.

Медсестринський процес:

1  етап. Медсестринське обстеження:

Скарги: поганий апетит, зниження маси тіла, закрепи, сухість шкіри. Дані анамнезу: дитини часто хворіє.

Гіподинамія, стоншення підшкірної клітковини, диспепсичні розлади, гіпорефлексія.

2  етап. Проблеми пацієна:

Гіподинамія, блювання, втрата маси тіла, зменшення підшкірно - жирової клітковини, нестійкі рідкі випорожнення.

3  етап. Визначення мети медсестринського догляду:

-          -підготовка пацієнта та взяття матеріалу для лабораторних досліджень;

-          догляд та медсестринське спостереження за пацієнтом;

-          виконання лікарських призначень;

-          -навчити матір пацієнта маніпуляціям по догляду.

4  етап. Планування обсягу медсестринських втручань:

-          взяття калу на копрограму,

-          годування дитини за дієтою, що омолоджує,

-          здійснювати догляд за шкірою, природними складками,

-          систематичний контроль за температурою тіла, ЧСС, частотою дихання, АТ.

-          виконання лікарських призначень: еубіотики, ферментотерапія, симптоматична терапія.

5  етап. Оцінка результатів та корекція догляду:

-          зникнення рідких випорожнень, відновлення маси тіла, покращання загального стану;

-          корекція мед сестринських втручань можлива при різних ускладненнях.

 

Пілороспазм

Пілороспазм - захворювання, що зустрічається у новонароджених і дітей перших місяців життя і характеризується частою періодичною рвотою. Обумовлено, ймовірно, функціональними порушеннями іннервації шлунка. Важлива диференціальна діагностика з пілоростенозом, так як при пилороспазме лікування консервативне, а при пілоростенозі необхідне оперативне втручання.

 Блювота з перших днів життя відзначається також при вродженої непрохідності кишечника, але в цих випадках в блювотних масах можна відзначити домішка жовчі. Остаточний діагноз встановлюють після рентгенологічного дослідження шлунково-кишкового тракту з контрастним речовиною.

Лікування пилороспазма консервативне. Велике значення має правильне вигодовування, з додаванням концентрованих сумішей. Застосовують розчин атропіну сульфату (1 : 1000) по 1 - 2 краплі 4-5 разів на день, розчин піпольфену 0,5% 0,2 мл внутрішньом'язово, а також аміназин (0,025-0,1 г на добу в залежності від віку). При неефективності консервативного лікування слід думати про наявність пілоростеноза або іншого захворювання (кардіоспазм, діафрагмальна грижа тощо).

Диференційно-діагностичні відмінності пилороспазма і пілоростеноза наведені в таблиці, (за Н. В. Ланговим)

Ознаки пилороспазма	Ознаки пілоростеноза
Блювота з народження, часта	Блювота з двотижневого віку, рідкісна
Частота блювоти коливається по днях	Частота блювоти більш постійна
Блювота невеликою кількістю блювотних мас	Блювота великими кількостями блювотних мас, «фонтаном»
Запори, але іноді самостійний стілець	Майже завжди різкі запори
Число сечовипускань зменшено незначно	Число сечовипускань різко зменшено (близько 6 за добу)
Шкіра не дуже бліда	Різка блідість шкіри, складчастість її, зморшки на лобі
Перистальтика шлунка спостерігається рідко	Перистальтика шлунка спостерігається часто, шлунок у вигляді пісочного годинника
Дитина криклив	Дитина більш спокійний
Вага не змінюється або падає помірно	Вага різко падає
Вага при вступі більше, ніж при народженні	Вага при вступі менше, ніж при народженні

 

1.      Написати опорний конспект в лекційний зошит.

2. Термін виконання: наступний день після заняття за розкладом.