Група 3А с/с Практичне заняття № 3 Виконав студент: Викладач Кіон О. І. Предмет Медсестринство в педіатрії Дата 23.10.2020 Тема Анатомо-фізіологічні особливості доношеної новонародженої дитини та догляд за нею

 

Група 3А с/с  Практичне заняття № 3     Виконав студент:

Викладач	Кіон О. І.
Предмет	Медсестринство в педіатрії
Дата	23.10.2020
Тема	Анатомо-фізіологічні особливості доношеної новонародженої дитини та догляд за нею

1. Завдання:

№ 1. Ознайомитися з картою сестринського обстеження новонародженої дитини в пологовому будинку

Карта сестринського обстеження новонародженої дитини в пологовому будинку

Дата __________Час ________Відділення_________ Палата____________

П.І.Б. матері дитини__________________________________________________________

Стать _____________________ Час і дата народження ____________________________

Вид вигодовування_____________________________режим вигодовування_____________

Маса тіла при народженні_________довжина тіла_________окружність голови_______________ окружність груді________________

Маса тіла при огляді _____________довжина тіла __________окружність голови_______________ окружність груді________________

Колір шкіри : рожевий, з ціанотичним відтінком, ціанотичний, восково-блідий, блідий з ціанозом видимих слизових оболонок, жовтянична, вкрита родовою змазкою ( підкреслити ознаку, яка є в наявності).

Підшкірно-жировий шар: розподілений рівномірно, на животі повинен бути не менше 2 см при взятті шкіри в складку, судин не повинно бути видно, перистальтика кишківника не визначається.

Температура тіла _____________________________________________________________

Голова та череп: форма голови, розміри_____________ та стан великого тім’ячка та малого тім’ячка ( за наявності) - на рівні кісток, випинає, пульсує, запале.

Ротова порожнина : оцінити колір слизової ( рожева, бліда, ціанотична), оцінити симетричність кутів рота, цілісність піднебіння та верхньої губи____________________

Вуха: оглянути зовнішній слуховий прохід, форму та положення вушних раковин____________________________________________________________________

Ніс: звернути увагу на форму носа_____________________________________________

Шия: звернути увагу на наявність або відсутність кривошиї________________________

Грудна клітка: в нормі циліндричної форми. Положення ребер симетричне і наближається до горизонтального.

Звернути увагу на нагрубання молочних залоз при статевому кризі __________________

Легені: звернути увагу на відсутність чи наявність втягнень яремної ямки, міжреберних проміжків, мечеподібного відростка при диханні___________________________________

При аускультації над легенями вислуховується симетричне пуєрильне дихання. ЧД________

Серце: проводиться аускультація серця дитини, наявність додаткових шумів ЧСС_______Рs_________

Живіт: округлої форми, приймає участь в акті дихання, м’який, доступний при пальпації.

Характер стільця: меконій, зелений, золотисто-жовтий, в’язкий, кашкоподібний, рідкий, кількість за добу____________________________________________________________________________________

Сечовипускання: кількість, колір, осад на пелюшці, ( памперсі)_________________________________

Пуповинний залишок: клемування, лігатура, підсихає, ознаки інфекції__________________________

Пупкова ранка: мокне, підсихає, загоїлась___________________________________________________

Статеві органи та анус: статеві органи повинні бути чітко сформовані за жіночим або чоловічим типом. Яєчка повинні пальпуватися в калитці. У дівчаток великі статеві губи прикривають малі. Визначити наявність анусу_______________________________________________________________________

При статевому кризі: нагрубання та почервоніння калитки у хлопчиків, кров’янисті виділення з піхви у дівчаток.

Кіцівки, хребет: звернути увагу на форму кінцівок, можливу клишоногість, кількість пальців з обох сторін на руках та ногах________________________________________________________________

Перевіряють відсутність вивиху та дисплазії стегон в кульшових суглобах: розведення повне, шкірні складки на сідницях та стегнах симетричні, ноги однакової довжини, симптом “клацання” відсутній______________________________________________________________________

Неврологічне обстеження: визначити м’язовий тонус – поза дитини є характерною – з напівзігнутими кінцівками, перевіряються фізіологічні рефлекси; пошуковий, смоктальний, долоне-ротовий, хапальний. (пошуковий, смоктальний та ковтальний рефлекси оцінюють під час годування грудьми)

Щеплення: БЦЖ дата проведення_____________прищепна доза___________серія_________

Проти гепатиту В дата проведення _____________прищепна доза________________серія___________

Виконати у щоденнику:

№ 2. Скласти таблицю «Плід і його розвиток»

№ 3. Скласти таблицю «Основні групи захворювань, які виникають під час внутрішньоутробного розвитку плода.»

№ 4. Заповнити таблицю: Характеристика доношеної новонародженої дитини:

№	Поняття	Визначення, або характеристика
1.	Період новонародженості
2.	Критерії доношеності
3.	Ознаки доношеної дитини
4.	Зовнішній вигляд новонародженого
5.	Поняття зрілості новонародженого
	Анатомо-фізіологічні особливості новонародженої дитини
6.	Шкіра
7.	Епідерміс
8.	Залози
9.	Підшкірна жирова клітковина
10.	М'язи
11.	Нервова система
12.	Органи чуття
13.	Грудна клітка
14.	Органи дихання
15.	Серцево-судинна система
16.	Кров
17.	Органи травлення
18.	Печінка
19.	Сечовидільна система
20.	Ендокринна система

 

№ 5. Заповнити таблицю: Фізіологічні стани новонароджених:

№	Поняття	Визначення, характеристика
1.	Фізіологічна втрата маси тіла
2.	Фізіологічна жовтяниця
3.	Статевий криз
4.	Фізіологічна ерітема
5.	Токсична еритема
6.	Сечокислий інфаркт нирок
7.	Транзиторна гарячка
8.	Транзиторна гіпотермія
9.	Транзиторний дисбактеріоз
10.	Транзиторний катар кишок

 

№ 6. Скласти основні положення: Організація середовища й догляду за новонародженою дитиною згідно з наказом МОЗ України №152.

1.

2.

3.

4.

5.

 

№ 7. Записати та вивчити алгоритми:

ПЕРШИЙ ТУАЛЕТ НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ

 

Етапи	Зміст
Попередня підготовка	Вимити руки, одягнути стерильний халат, маску, шапочку, окуляри, гумові рукавички
Алгоритм виконання	1.  Відразу після народження акушерка викладає дитину на живіт матері, здійснює обсушування голови і тіла дитини попередньо підігрітою стерильною пелюшкою, одягає дитині чисті шапочку і шкарпетки. 2.  Лікар неонатолог (лікар акушер-гінеколог) здійснює первинну оцінку стану новонародженої дитини. 3.  Замінити рукавички. Після припинення пульсації пуповини, приблизно через 1 хв після народження дитини, на неї накласти два стерильні затискачі Кохера: перший – на відстані 10см від пупкового кільця, другий – на 2 см далі. Протирти пуповину між затискачами 5% спиртовим розчином йоду та перерізати пуповину стерильними ножицями. 4.   Акушерка перекладає дитину на груди матері, вкриває сухою чистою пелюшкою та ковдрою. (Дитина лежить на грудях матері протягом 2 год до переведення в палату спільного перебування). За появи пошукового та смоктального рефлексів акушерка допомагає здійснити перше прикладання до грудей. 5.   Через ЗО хв після народження вимірюють температуру в аксилярній ділянці електронним термометром. 6.   Не пізніше першої години життя акушерка після обробки рук проводить профілактику офтальмії із застосуванням очних крапель тобрекс (0,3 % розчин тобраміцину) або флоксал (0,3 % розчин офлоксацину відповідно до наказу № 289 від 01.04.2010 р. «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 04.04.2005 р. № 152»). 7.   Після завершення контакту «шкіра до шкіри» дитину перекладають на сповивальний стіл і здійснюють обробку та клемування пуповини: через 2 год після народження на пупковий залишок накладають одноразову клему на 0,3—0,5 см від пупкового кільця. 8.   Вимірюють зріст, обвід голови та грудної клітки, зважують дитину. 9.  На дитину одягають чисті повзуни, сорочечку, рукавички. 10. Дитину разом з матір'ю вкривають ковдрою і переводять у палату спільного перебування
Реєстрація	Акушерка оформлює відповідну документацію

 

ОРГАНІЗАЦІЙНІ УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДТРИМКИ ТЕПЛОВОГО ЛАНЦЮЖКА (за наказом МОЗ України № 152 від 04.04.2005 р.)
Етапи	Зміст
Мета	Межами нормальної температури тіла новонародженого слід вва­жати 36.5—37.5 °С при вимірюванні в аксилярній ділянці. Недотримання теплового ланцюжка підвищує ризик розвитку у новонародженого гіпоглікемії, метаболічного ацидозу, інфекції, дихальних розладів, уражень центральної нервової системи (крововиливи, судоми)
Послідовність	Десять кроків теплового ланцюжка: 1)  тепла пологова кімната (операційна). Оптимальною (безпечною) для матері та дитини вважається температура навколишнього середовища 25—28 °С. Все необхідне для зігрівання дитини (пелюшки, шапочка, шкарпетки, сорочечки, повзунки, ковдра) треба підготувати і підігріти завчасно; 2)   негайне обсушування дитини; 3)  контакт «шкіра до шкіри» запобігає втратам тепла та сприяє колонізації організму дитини флорою матері; 4)   грудне вигодовування; 5)  відкласти зважування та купання. Кров, меконій частково видаляються зі шкіри новонародженого при обсушуванні після пологів. Залишки родової змазки у дитини не видаляються. Перше купання доцільно здійснювати вдома; 6)  правильно одягнути та загорнути дитину. Туге сповивання шкідливе для новонародженого, тому що зменшує ефективність підтримання тепла дитиною, обмежує рухи дитини, зокрема й дихальні рухи; 7)   цілодобове спільне перебування матері та дитини; 8)   транспортування в теплих умовах; 9)   реанімація в теплих умовах; 10)   підвищення рівня підготовки та знань

 

ОРГАНІЗАЦІЙНІ УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПІЛЬНОГО ПЕРЕБУВАННЯ МАТЕРІ

ТА НОВОНАРОДЖЕНОГО

(за наказом МОЗ України № 152 від 04.04.2005 р.)

Етапи	Зміст
Визначення	Спільним перебуванням слід вважати спільне перебування матері та її дитини в одній кімнаті протягом 24 годин на добу з моменту народження до моменту виписування зі стаціонару
Послідовність	1)   Контакт «шкіра до шкіри» в пологовому залі; 2)   спільне транспортування дитини із матір'ю в палату спільного перебування; 3)   виключно грудне вигодовування на вимогу дитини; 4)   догляд матері за своєю дитиною із залученням членів сім'ї; 5)   обгрунтована мінімізація втручань з боку медичного персоналу; 6)   усі призначення та маніпуляції (вакцинація, обстеження на фенілкетонурію та гіпотиреоз тощо) виконуються в палаті спільного перебування в присутності матері та з дотриманням вимоги її поінформованої згоди
Вимірювання температури тіла	Температуру тіла дитини вимірюють 2 рази на добу. Медична сестра протягом першої доби навчає термометрії матір, і далі мати сама вимірює температуру тіла дитини
Догляд	Догляд за шкірою та підмивання новонародженого під теплою проточною водою здійснює протягом першої доби медична сес­тра, навчає матір, яка в подальшому робить це самостійно

 

МЕДИЧНІ ВТРУЧАННЯ В ПОЛОГОВОМУ БУДИНКУ

(за наказом МОЗ України № 152 від 04.04.2005 р.)

Місце проведення: палата новонароджених.

Попередня підготовка: маніпуляції проводяться з дотриманням вимоги поінформованої згоди матері.

Етапи	Зміст
Введення вітаміну К і вакцин
Оснащення	Вітамін К, вакцина проти гепатиту В, вакцина БЦЖ, одноразові шприци 1,0; 2,0; стерильні ватні кульки, стерильні лотки, пінцети, 70 % розчин етилового спирту, ємності для використаного матеріалу, одноразові ємності для використаних шприців і голок
Підготовка медсестри	Одягнути халат, шапочку, маску. Здійснити гігієнічну обробку рук, одягти гумові рукавички, обробити руки спиртом
Профілактика геморагічної хвороби новонародженого
Техніка виконання	В першу добу життя всім новонародженим вводять вітамін К по 1,0 внутрішньом'язово (якщо є пероральна форма вітаміну К, то її призначають у 1-шу і 7-му добу життя по 2 мг)
Вакцинація проти гепатиту В
Техніка виконання	Проводять усім здоровим дітям в 1-шу добу життя, вводячи по 0,5 мл вакцини внутрішньом'язово глибоко в передньобічну поверхню стегна
Вакцинація проти туберкульозу
Техніка виконання	Вакцину БЦЖ вводять усім здоровим дітям на 3—5-ту добу життя внутрішньошкірно 0,05 мг (0,1 мл) у зовнішню поверхню лівого плеча між верхньою та середньою третиною
Скринінгові обстеження в пологовому будинку на фенілкетонурію, гіпотиреоз, адреногенітальнии синдром і муковісцидоз (відповідно наказу № 221 від 29.03.2012 р. «Про затвердження тимчасового порядку проведення скринінгу новонароджених на адреногенітальнии синдром та муковісцидоз і оцінки його результатів»)
Оснащення	Одноразовий скарифікатор, 70 % розчин етилового спирту, стерильні серветки, стерильний лоток, пінцет, спеціальний паперовий бланк, ручка
Підготовка медсестри	Одягнути халат, шапочку, маску. Здійснити гігієнічну обробку рук, одягти гумові рукавички, обробити руки спиртом
Техніка виконання	Обстеження здійснюється всім новонародженим віком 48— 72 год життя. Місцем пункції є латеральна поверхня п'яти від лінії, проведеної від проміжку між IV і V пальцями і п'ятою новонародженого. Місце пункції зігріти, протерти тампоном, змоченим у 70 % розчині етилового спирту, після чого підсушити стерильною серветкою. Одноразовий скарифікатор направляють перпендикулярно на глибину не більш ніж 2,5 мм. Першу краплю крові витирають. Потім насичують кров'ю спеціальний паперовий бланк, просушують на повітрі кімнатної температури протягом 2 год і більше (уникати дії тепла і прямого сонячного світла)
Реєстрація	Всі втручання реєструють у карті новонародженого і записують у довідку про народження

 

ПРОВЕДЕННЯ РАНКОВОГО ТУАЛЕТУ У НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ

Місце проведення: палата новонароджених, домашні умови.

Оснащення: стерильні ватні та марлеві кульки, серветки, стерильний пінцет, стерильна вазелінова олія, пелюшки, лоток для використаного матеріалу, переварена вода.

 

Етапи	Зміст
Попередня підготовка	1.   Пояснити суть маніпуляції, обгрунтувати її необхідність, отримати згоду на проведення. 2.   Провести гігієнічну обробку рук згідно з наказом № 798. 3.   Покласти дитину на пелюшку
Основний етап виконання	1.   Марлевими кульками, змоченими в перевареній воді, обробити очі з зовнішнього кута ока до внутрішнього, для кожного ока окремою кулькою. 2.   Ватними джгутиками, змоченими у вазеліновій олії, обертальними рухами обробити слизову оболонку носа (для кожної половини окремим джгутиком). 3.   Серветкою, змоченою у перевареній воді, протерти обличчя (навколо очей, рота). 4.   Підмити дитину під проточною водою температурою 36 °С, спереду назад, просушити пелюшкою. 5.   Обробити природні складки ватними кульками, змоченими у вазеліновій олії, згори донизу
Завершення маніпуляції	Провести дезінфекцію використаного матеріалу та сповивального столика

 

ДОГЛЯД ЗА ПУПОВИНОЮ, ПУПОВИННИМ ЗАЛИШКОМ, ПУПКОВОЮ РАНКОЮ

(за наказом М03 України № 152 від 04.04.2005 р.)

Місце проведення: пологовий будинок, дитяча лікарня.

Етапи	Зміст
Клемування пуповини Під час перетинання та клемування пуповини необхідно чітко дотримуватися основних принципів: 1)   ретельне миття рук; 2)   використання тільки стерильних інструментів і рукавичок; 3)   використання чистого одягу дитини; 4)   не закривати пуповинний залишок, пупкову ранку підгузками; 5)   ретельно стежити за ознаками інфекції: гіперемія; набряк; гнійні або сукровичні виділення, поганий запах
Догляд за пуповинним залишком і пупковою ранкою Пупкова ранка утворюється на 5—15-й день життя дитини (після муміфікації пуповинного залишку)
Підготовка медсестри	1.   Пояснити мамі суть маніпуляції, обгрунтувати її необхідність, отримати згоду на проведення. 2.   Провести гігієнічну обробку рук (згідно з наказом № 798 від 21.09.2010 р.). Одягнути стерильні гумові рукавички
Хід виконання	При догляді необхідно: •       не закривати пуповинний залишок (пупкову ранку) пов'язками або підгузками; •       одяг дитини має бути чистим; •       при забрудненні пуповинного залишку (сечею, випорожненнями тощо) відразу промити його теплою перевареною водою з милом і ретельно просушити чистою пелюшкою або серветкою; •       підтримувати пуповинний залишок завжди сухим і чистим; •       немає необхідності обробляти пуповинний залишок (пупкову ранку) антисептиками й антибактеріальними засобами за умови забезпечення раннього контакту матері та дитини «шкіра до шкіри» з подальшим спільним перебуванням; •       стежити за імовірними ознаками інфекції

 

ВИПИСУВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНОГО З ПОЛОГОВОГО СТАЦІОНАРУ

Новонароджена дитина може бути виписана з пологового стаціонару на 3-тю добу життя, якщо загальний стан дитини, рівень підготовки й інформування матері з питань догляду та контролю за станом дитини відповідають таким критеріям:

1)   пуповинний залишок або ранка мають бути сухими та чистими, без ознак запалення;

2)   дитина підтримує температуру свого тіла в межах 36.5— 37.5 °С;

3)   дитина має добрий смоктальний рефлекс;

4)   проведена вакцинація проти туберкульозу та гепатиту В та скринінгові обстеження;

5)   дитина має задовільний стан;

6)   мати або члени сім'ї мають достатні навички догляду за дитиною;

7)   мати проінформована про попередження синдрому раптової смерті;

8)   мати проінформована про загрозливі стани дитини, при яких негайно треба звертатися за медичною допомогою:

•     дитина погано смокче груди;

•     судоми;

•     порушення дихання (часте або утруднене);

•     гіпо- або гіпертермія;

•     пупкова ранка почервоніла або почала нагноюватися;

•     гіпотонія або підвищена збудливість дитини;

•     блювання або діарея;

9)   у день виписування проведено зважування дитини та огляд педіатра-неонатолога, поінформовано лікувально-профілактичний заклад за місцем проживання дитини про виписування з пологового стаціонару;

10) виписка із карти новонародженого (ф. 097/о) заповнена правильно, містить необхідний обсяг інформації та рекомендації для забезпечення спадковості здійснення медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною медичними працівниками закладу охорони здоров'я за місцем проживання дитини.

У перші 2 доби після виписування додому всіх новонароджених оглядає вдома дільничний лікар-педіатр (лікар загальної практики— сімейний лікар) з метою оцінювання їх стану, в тому числі наявності жовтяниці.

 

ПРОВЕДЕННЯ ПЕРШОГО ПАТРОНАЖУ НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ

Мета: оцінювання стану дитини, консультативна допомога матері щодо догляду за новонародженою дитиною. Своєчасне попередження захворювань, порушень догляду. Перший патронаж проводять у перші 2 дні після виписування дитини з пологового будинку.

 

Етапи	Зміст
Попередня підготовка	Одягнути чистий халат, маску, вимити руки, ознайомитися зі змістом довідки про народження
Алгоритм виконання	1.   Розпитати матір про перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду. 2.   Розпитати, чи виникли якісь скарги або проблеми. 3.   Розгорнути (роздягнути) дитину й оглянути: шкіру (колір, тургор, наявність ушкоджень), підшкірний шар (складку на животі), тонус м'язів, велике тім'ячко (розміри, положення на рівні кісткових країв, пульсацію), живіт, печінку; зробити аускультацію легень і серця, оглянути випорожнення дитини. 4.   Надати рекомендації з догляду й годування: •        прикладати дитину до грудей, коли їй це потрібно (до 12 разів на добу), дотримуватися правил годування груддю; зціджувати залишки молока лише тоді, якщо дитина повністю не висмоктує його з грудей; •       щоденно купати дитину та проводити ранковий туалет; •       прати дитячу білизну в окремому посуді тільки дитячим милом, прасувати з двох сторін до повного загоєння пупкової ранки та відсутності ушкодження шкіри; •       перед годуванням викладати дитину на живіт, починаючи з кількох секунд і поступово збільшуючи час до 5—10 хв; •       виносити дитину на прогулянки (температура повітря не нижче за —5 °С), починаючи з 15—20 хв і поступово збільшуючи час до не менше 3 год на добу. 5.  Залишити матері номери телефонів дитячої поліклініки (ФАПу), графік прийому дільничного лікаря (фельдшера)
Реєстрація	В історії розвитку дитини (ф. 112) зробити відмітку про проведення першого патронажу

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ СИНДРОМУ РАПТОВОЇ ДИТЯЧОЇ СМЕРТІ

1.   Спання на спині. Ризик померти у дитини, яка спить на животі, в 5—10—18 разів перевищує такий, що зазвичай спить на спині. Чим же безпечніший сон на спині? По-перше, сон на спині менш глибокий, ніж на животі. По-друге, виявлено, що при відрижці (рефлюксі) уві сні в положенні дитини на спині шлунковий вміст легше потрапляє назад у шлунок або ефективніше виділяється з рота, ніж у положенні на животі.

2.   Безпечне облаштування спального місця. Дитина має спати в дитячому ліжечку із загородженням (огорожею) у вигляді планок. Розташовувати дитину в ліжечку зручніше так, щоб її витягнуті ніжки (підошви стоп) упиралися в спинку ліжечка, тоді вона не сповзатиме під ковдру. Матрац має бути щільним, з рівною поверхнею, бажане проникнення повітря. Ковдру слід підіткнути під матрац, щоб вона не сповзла і не накрила голову дитини.

3.   Найбільш оптимальна температура в приміщенні 20—22 °С. Не слід хвилюватися, якщо ніжки і/або ручки дитини на дотик прохолодні — це нормально. Якщо ж вони гарячі — це ненормально. Влітку, в жаркий час, достатньо вкривати дитину однією пелюшкою.

4.   Дитина не має спати в ліжку батьків.

5.   Не куріть. Ризик для вагітної, що курить, втратити свою дитину на першому році життя підвищується в 5—6 разів (не тільки від раптової смерті). Куріння матері після пологів і куріння батька в квартирі або будинку однаково небезпечні (вдихання дитиною диму, тобто пасивне куріння). Для куріння необхідно виходити на вулицю. Не можна разом з дитиною відвідувати сильно накурені місця.

6.   Збережіть грудне вигодовування до 1 року і довше.

 

ПРОВЕДЕННЯ ГІГІЄНІЧНОЇ ВАННИ

Показання: догляд за шкірою та загартовування дитини.

Місце проведення: домашні умови та заклади охорони здоров'я.

Оснащення: ванночка (краще емальована, ванночку використовують тільки для купання дитини), водний термометр, емальована кружка або глечик, дитяче мило, пелюшка, простирадло, чистий одяг, охолоджена та гаряча переварена вода.

Етапи	Зміст
Попередня підготовка	1. Пояснити суть маніпуляції, обгрунтувати її необхідність, отримати згоду на проведення.
	2.   Провести гігієнічну обробку рук згідно з наказом № 798 від 21.09.2010 р. 3.   Одягнути фартух. 4.   Вимити ванночку з милом, обробити дезінфекційним розчином, змити гарячою водою. 5.   Покласти на дно ванночки чисту пелюшку. Налити в ванночку води, виміряти температуру (температура води має становити 37 °С). Для новонароджених використовують тільки переварену воду! У перші місяці життя дітей можна занурювати у воду в пелюшці
Алгоритм виконання	1.  Розгорнути (роздягнути) дитину, взяти на руки й обережно опустити у воду. 2.   Однією рукою підтримувати голову дитини, а вільною рукою помити волосисту частину голови, шию, тулуб, кінцівки. Обличчя водою з ванни не вмивати! 3.   Перед тим, як вийняти дитину з ванни, вмити її чистою водою з глечика, а потім тією ж водою облити. Це попереджує переохолодження дитини. 4.   Загорнути в простирадло. Обсушити шкіру обережними рухами, не розтираючи її. Обробити складки шкіри стерильною олією, або дитячим кремом. 5.   Одягнути дитину в попередньо підігріту білизну. 6.  В умовах стаціонару після проведення гігієнічної ванни знезаразити фартух, ванночку. Примітка. Вперше новонароджену дитину купають після виписування з пологового будинку і роблять це щоденно, краще ввечері, перед передостаннім годуванням. Дитячим милом користуються з 3—4-го тижня життя 1 раз на тиждень, м'якою мочалкою — після 1 року. Тривалість купання для дітей до 1 року — 5—7 хв, на другому році життя — 8—10 хв, для старших дітей — 10—20 хв
Реєстрація	Зробити відмітку про проведення гігієнічної ванни в листку призначень

 

ТЕХНІКА ПІДМИВАННЯ ДІТЕЙ ГРУДНОГО ВІКУ

Показання: догляд за шкірою, підготовка дитини до обстеження.

Місце проведення: заклади охорони здоров'я, домашні умови.

Оснащення: переварена вода, пелюшки, дитяче мило у флаконі з дозатором.

 

Етапи	Зміст
Попередня підготовка	Провести гігієнічну обробку рук (згідно з наказом № 798 від 21.09.2010 р.). Одягнути стерильні гумові рукавички
Алгоритм виконання	1.  Взяти дитину на руки так, щоб її голова фіксувалася на ліктьовому згині, спинка лежала на передпліччі, а долоня руки підтримувала стегно дитини. 2.   Дитячим милом помити пахвинну ділянку, сідниці дитини. Обмити під проточною водою. Направляти воду згори донизу. Підмивати дитину від лобка до анального отвору. 3.   Просушити шкіру пелюшкою. Провести профілактику попрілостей. Одягнути дитину та покласти в ліжко. Пелюшку покласти в бак для відпрацьованих пелюшок. Знезаразити сповивальний столик, фартух і гумові рукавички

 

№ 8. Відповісти на запитання:

№	Питання	Відповідь
1.	Який період життя називають неонатальним?
2.	Скільки триває ранній неонаталь-ний період?
3.	Який період вважають пізнім неонатальним?
4.	Скільки триває період новонарод-женості?
5.	Яку дитину називають доноше­ною?
6.	Які щеплення і коли проводять у пологовому будинку?
7.	Які обстеження здійснюють у пологовому будинку?
8.	Коли дитину прикладають до грудей?
9.	Коли вперше вимірюють температуру тіла?
10.	Яка температура у новонароджених вважається фізіологічною?
11.	Коли і чим здійснюють профілактику офтальмії?
12.	Коли дитину вперше зважують?
13.	Яка втрата маси тіла вважається фізіологічною?
14.	Яка жовтяниця вважається фізіологічною?
15.	Де реєструються проведені щеплення й обстеження дитини в пологовому будинку?

 

2. Критерії оцінювання:

№ 2. Скласти таблицю «Плід і його розвиток» - 20 б.

№ 3. Скласти таблицю «Основні групи захворювань, які виникають під час внутрішньоутробного розвитку плода.» - 10 б.

№ 4. Заповнити таблицю: Характеристика доношеної новонародженої дитини: 20 б.

№ 5. Заповнити таблицю: Фізіологічні стани новонароджених: - 10 б.

№ 6. Скласти основні положення: Організація середовища й догляду за новонародженою дитиною згідно з наказом МОЗ України №152. - 10 б.

№ 7. Записати та вивчити алгоритми: - 15 б.

№ 8. Відповісти на запитання: - 15 б.

Максимальна кількість балів за заняття - 100

Оцінка 5 –91-100 б

Оцінка 4 – 80-90 б

Оцінка 3  - 51-79 б.

Оцінка 2 – 0 – 50 б

 

Термін виконання: наступний день після заняття за розкладом.

Відповіді надіслати на електронну адресу kionolga2@gmail.com