Група 3А л/с Практичне заняття № 8 Викладач Кіон О. І. Предмет Педіатрія Дата 22.10.2020 Тема Методика обстеження дитини та семіотика основних захворювань, об’єктивне обстеження.

 

Група 3А л/с  Практичне заняття № 8     Виконав студент:

Викладач

Кіон О. І.

Предмет

Педіатрія

Дата

22.10.2020

Тема

Методика обстеження дитини та семіотика основних захворювань, об’єктивне обстеження.

 

  1. Завдання: Виконати у щоденнику

№ 1. Вивчити методику об’єктивного обстеження дитини:

Методи обстеження

Об’єктивне обстеження

огляд

(соматоскопія)

Загальне оцінювання поведінки, положення тіла (активне, пасивне, вимушене), вираз обличчя, стан свідомості, нервово-психічний розвиток і його відповідність віку, дослідження шкіри та підшкірної основи, огляд периферичних лімфатичних вузлів, огляд голови, хребта, грудної клітки, кінцівок, суглобів.

антропометрія

Повторити методику антропометрії у дітей раннього віку

Подивитись учбовий фільм Антроплметрія

https://www.youtube.com/watch?v=plFPqty8Lk8

пальпація

периферичних лімфатичних вузлів, голови, хребта, грудної клітки, кінцівок, суглобів; органів травлення, сечових органів та ендокринної сиситеми

перкусія

органів дихання, кровообігу, травлення, сечових органів

аускультація

Легень, серця

 

Подивитись учбовий фільм

https://www.youtube.com/watch?v=dGCKroCLzUI

 

ЗБИРАННЯ АНАМНЕЗУ ТА ОБ'ЄКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ПАЦІЄНТА

А. Анамнез хвороби

1.                 Скарги перед госпіталізацією або в період спостереження (розповідь дити­ни чи батьків).

2.                 Коли захворіла дитина?

3.                 За яких обставин відбувався розвиток захворювання і який перебіг його з першого дня до моменту обстеження?

4.                  Запальні прояви захворювання (підвищена температура тіла, гарячка, розлади сну, апетиту, спрага, млявість, неспокій тощо) — відзначити в динаміці.

5.                  Прояви захворювання з боку всіх систем і органів:

дихальна система: кашель сухий чи вологий, час появи (зранку, упродовж дня, вночі, під час засинання), характер. Мокротиння (кількість, характер, колір, як відкашлюється). Біль у грудній клітці чи спині (характер, локалізація, зв'язок з актом дихання, кашлем, іррадіація). Задишка (експіраторна чи інспіраторна), коли з'являється (в стані спокою, при фізичному навантаженні тощо), наявність ознак ядухи (участь допоміжних груп м'язів, роздування крил носа і т. д.);

серцево-судинна система: задишка (яка — див. вище). Біль у ділянці серця (локалізація, іррадіація, характер). Відчуття перебоїв у роботі серця, посилене серцебиття (інтенсивність, тривалість, частота). Набряки (локалізація, час появи);

травна система: нудота (зв'язок з характером їжі, тривалість). Блювання (натще, після споживання їжі, через який проміжок часу, характер). Зригування в дітей грудного віку (великою кількістю чи незначною, відразу після годування чи в проміжках між годуваннями). Наявність відрижки, печії. Біль у животі (характер, локалізація, іррадіація, час виникнення, зв'язок із споживанням їжі). Випорожнення (частота, характер, колір, запах, наявність домішок);

сечова система: біль у поперековій ділянці. Частота сечовиділень та їх об'єм. Колір сечі, нічне нетримання сечі;

система скелета і м'язова система: біль у руках і ногах, м'язах, суглобах (характер, локалізація, зв'язок з метеорологічними змінами). Припухлість суглобів, їх почервоніння, обмеження рухів (уточнити, які саме суглоби);

ендокринна система: порушення волосяного покриву. Зміни на шкірі (надмірна пітливість чи сухість, лущення, почервоніння, гноячкові ураження, рубці). Порушення росту та маси тіла;

нервова система і органи чуття: головний біль і запаморочення. Судоми, гіперкінези, посіпування, розлади шкірної чутливості (гіперестезія, гіпестезія, паре­стезія). Розлади з боку органів чуття (смак, нюх), мовлення.

6.                  Чи вдавалися до лікування до моменту обстеження чи госпіталізації, реакції на медикаменти?

Узагальнення щодо анамнезу захворювання: попередній діагноз про ураження якоїсь системи.

 

Б. Анамнез життя дитини раннього віку (до 3 років)

1.                 Від якої за ліком вагітності і яка за рахунком дитина; якщо вагітність не перша, то як закінчилась попередня?

2.                 Перебіг вагітності (гестози вагітності — нудота, блювання, набряки, гіпертонія, нефропатія).

3.                 Режим і характер харчування матері під час вагітності.

4.                 Який перебіг пологів (тривалість, акушерська допомога, ускладнення)?

5.                 Чи закричала дитина одразу після народження? Крик (голосний, млявий, слабий).

6.                 Маса тіла і зріст дитини одразу після народження.

7.                 Час першого прикладання до грудей, активність дитини під час смоктання.

8.                 Коли відпав залишок пупкового канатика і як загоювалась пупкова ранка (тривалість, виділення).

9.                 Чи була фізіологічна втрата маси тіла новонародженого і як відбувалося відновлення і збільшення маси тіла?

10.             Захворювання в період новонародженості (інтенсивність і тривалість жовтяниці — групова і резус-несумісність матері й дитини, пологова травма, захворю­вання шкіри і пупка, органів дихання і травлення, септичні захворювання тощо).

11.             На який день і з якою масою тіла дитина виписана з пологового будинку?

12.             Фізичний розвиток дитини: збільшення маси тіла і зросту на 1-му році життя (помісячно) та після року.

13.             Розвиток статики і моторики: з якого віку дитина почала тримати голову, повертатися на бік, на живіт, сидіти, повзати, стояти, ходити, бігати.

14.             Психічний розвиток: з якого віку почала посміхатися, агукати, пізнавати маму, вимовляти окремі склади, слова, фрази; запас слів у віці 1 року, до 2 років.

15.             Поведінка дитини вдома і в колективі.

16.             Сон, його особливості й тривалість.

17.             На якому вигодовуванні перебуває дитина — природному, штучному чи змішаному. Якщо природне вигодовування — час годування грудьми, активність смоктання, годування з однієї чи обох грудних залоз, зціджування після годування. Якщо штучне вигодовування — з якого віку і чим годували дитину; в якій кількості й послідовності. Який часовий проміжок між годуваннями, чи є нічна перерва? Якщо змішане вигодовування — чим догодовують дитину, з якого віку, кількість і методика введення догодовування? Чи отримує дитина соки, які, вітамін Д, з якого віку, в якій кількості (дозі)? Коли почали догодовувати, в якій кількості, послідовність введення, переносимість? У якому віці дитину відлучили від грудей? Харчування і апетит до початку захворювання.

18.             У якому віці почали прорізуватись зуби, порядок їх прорізування?

19.             Перенесені захворювання (коли і які), хірургічні втручання. Особливості перебігу захворювання, ускладнення.

20.             Профілактичні щеплення; реакції на введення вакцин.

21.             Туберкулінодіагностика: коли проводилась, її результат.

22.             Контакт з інфекційними хворими.

 

В. Анамнез життя дітей старшого віку

1.                 Яка за рахунком дитина в сім'ї?

2.                 Як розвивалася дитина в період раннього дитинства?

3.                 Поведінка дитини вдома і в колективі.

4.                 Профілактичні щеплення.

5.                 Перенесені захворювання і хірургічні втручання.

6.                 Туберкулінодіагностика: коли проводилась, її результат.

7.                 Контакт з інфекційними хворими.

 

Г. Сімейний анамнез

1.                 Вік батьків.

2.                 Стан здоров'я батьків і близьких родичів (туберкульоз, венеричні захворювання, алкоголізм, психічні, нервові, ендокринні й алергійні захворювання).

3.                 Скільки дітей у сім'ї і стан їхнього здоров'я, якщо помирали, то з якої причини?

 

Г. Матеріально-побутові умови

1.                 Де працюють батьки, їхня професія, кількість членів сім'ї?

2.                 В яких умовах проживає сім'я, скільки дорослих і дітей?

3.                 Чи відвідує дитина дошкільний заклад?

4.                 Хто доглядає дитину, чи має дитина окрему кімнату, ліжко, одяг відповідно до сезону?

5.                 Чи дотримується дитина режиму дня, харчування, яке має додаткове навантаження?

6.                 Узагальнення щодо анамнезу: ураження якої системи можна запідозрити, гострий чи хронічний перебіг захворювання, які негативні чинники з анамнезу чи сімейно-побутового анамнезу могли спричинити виникнення захворювання чи обтяжувати його перебіг?

 

Д. Об'єктивне обстеження

1.                 Стан пацієнта (задовільний, середньої тяжкості, тяжкий).

2.                 Положення в ліжку (активне, пасивне, вимушене).

3.                 Свідомість пацієнта (ясна, затьмарена, відсутня).

4.                 Нервова система: настрій (урівноважений, спокійний, піднесений), сон, апетит. Контакт з дітьми і дорослими, які оточують дитину, зацікавленість іграшками.

Рефлекси новонароджених: долонно-ротовий, Моро, Робінсона, Бабінського, повзання.

Ширина очних щілин, косоокість, ністагм, зорова і слухова концентрація уваги. Величина зіниць, їхня реакція на світло. Моторні й психічні функції на момент обстеження (вміння сидіти, стояти, повзати, ходити, говорити).

Менінгеальні симптоми: ригідність м'язів потилиці, симптоми Керніга і Брудзінського, у дітей грудного віку — випинання великого тім'ячка.

5.                 Стан шкіри і видимих слизових оболонок (колір, наявність висипань, крововиливів, рубців, лущення, вологість шкіри, її еластичність, товщина шкірної складки), волосяний покрив.

Ендотеліальні проби: симптоми джгута, щипка, молоточка. Визначення виду дермографізму (червоний, білий, змішаний), швидкість його появи і зникнення.

6.                 Підшкірна жирова клітковина: рівномірність розподілу, товщина підшкірної жирової складки на окремих ділянках тіла: животі, тулубі, руках і ногах, обличчі. Наявність ущільнень і набряків, їх локалізація і поширеність. Тургор тканин.

7.                 Стан м'язової тканини: визначення тонусу і сили м'язів.

8.                 Стан кісткової системи: величина і форма голови, визначення стану великого тім'ячка (розмір, стан кісткових країв і м'яких тканин; випинання чи западання його), стан швів черепа. Форма грудної клітки (наявність патологічних стовщень і змін — нитки перлів, гаррісонова борозна, рахітичні браслетки), викривлення хребта (кіфоз, лордоз, сколіоз) і ніг (О-подібне, Х-подібне, шаблеподібне), плоска стопа. Форма, величина, рухливість суглобів (плечових, ліктьових, променево-зап'ясткових, кульшових, колінних, гомілковостопних, дрібних суглобів кистей тощо).

9.                 Лімфатична система: величина, кількість, консистенція, рухливість, чутливість — потиличних, привушних, підщелепних, підборідних, шийних (передніх і задніх), над- і підключичних, торакальних, підпахвових, пахових лімфовузлів тощо.

10.             Антропометрія та індекси: визначення маси тіла, зросту, обводу голови і грудної клітки, плеча, стегон, гомілки, індексу Ерісмана, для дітей віком до З років — індексу Чуліцької (пропорційності й вгодованості).

Узагальнення щодо фізичного розвитку та індексів.

11.             Органи дихання: голос, крик, кашель, мокротиння. Дихає носом чи ро­том. Тип дихання, число дихальних рухів за хвилину, співвідношення частоти пульсу і частоти дихання, глибина дихання, ритм, патологічні типи дихання (Чей-на—Стокса, Біота, Куссмауля). Наявність і характер задишки (інспіраторна, екс­піраторна, змішана). Симетричність грудної клітки. Симптом стовщення шкірної складки. Голосове тремтіння. Порівняльна і топографічна перкусія легень: визна­чення характеру дихання (пуерильне, везикулярне, жорстке, бронхіальне), його звучність (посилення, ослаблення і т. д.), бронхофонія. Хрипи — сухі (свистячі), вологі (середньо-, дрібно- і великопухирчасті), локалізація, кількість, звучність, провідність. Шум тертя плеври.

12.             Серцево-судинна система: пульсація на сонних артеріях, набрякання і пульсація шийних вен, пульсація в ділянці серця і епігастральній ділянці. Верхівковий поштовх, його локалізація, сила, поширеність. Котяче муркотіння (систолічне і пресистолічне тремтіння). Пульс на променевій артерії, його характеристика (синхронність, частота за хвилину, напруженість, наповнення, ритм).

Межі відносної та абсолютної серцевої тупості. Аускультація серця: тони, чіткість їх, частота, наявність акцентів, розщеплення чи роздвоєння І або II тону, ритм. Характеристика систолічного або діастолічного шуму: тембр, насиченість, місце найкращого вислуховування, тривалість, провідність, залежність від зміни положення, навантаження (індивідуальне). Графічне зображення тону й шуму серця. Визначення артеріального тиску — максимального і мінімального. Функціональні серцеві проби (Штанге—Генча, Шалкова) — навантаження індивідуаль­не. ЕКГ і ФКГ — зобразити графічно.

13.             Травний тракт: стан слизової оболонки і порожнини рота, зіва, мигдаликів, язика — колір, вологість, наліт, фолікули, тріщини, стан сосочків. Стан зубів — молочні, постійні, кількість, наявність карієсу.

Форма і величина живота (обвід у сантиметрах, порівняння з обводом грудної клітки), розширення вен передньої черевної стінки, видима перистальтика, розходження прямих м'язів живота, стан пупка. Перкусія живота, виявлення асциту та псевдоасциту, симптом балотування, визначення розмірів печінки. Поверхнева пальпація живота (напруження м'язів передньої черевної стінки, болючість, локальні ущільнення). Глибока пальпація живота, пальпація печінки (випинання з-під ребрової дуги, характеристика краю, консистенція, болючість). Пальпація товстої та тонкої кишки, мезентеральних вузлів.

Аускультація живота (перистальтика). Стан відхідника (тріщини), випадання прямої кишки. Випорожнення та його характер (колір, запах, консистенція, патологічні домішки).

14.                      Сечова система: огляд ділянки попереку, бімануальна пальпація нирок, пальпація і перкусія сечового міхура. Больові точки. Симптом Пастернацького. Частота сечовиділень, болючість, нетримання сечі. Діурез, співвідношення денного та нічного діурезу. Дані огляду зовнішніх статевих органів.

15.                      Ендокринна система: розлади зросту (гігантизм, карликовість) і маси тіла (ожиріння та виснаження), розподіл підшкірної жирової клітковини. Стан щитоподібної залози (величина). Статеві органи, вторинні статеві ознаки, ступінь їх вираженості.

16.                      Клінічні аналізи (крові, сечі, калу, дуоденального і шлункового вмісту). Біохімічні аналізи крові. Дані рентгенографії. Оцінювання і порівняння результатів аналізів з нормою.

 

 

№ 2.: Заповнити таблицю:

Показник, або симптом

Визначення

(Що це таке)

Де визначається

Методика визначення

Захворювання, при якому визначається

(для симптомів)

1.       

тургор

 

 

 

 

2.       

крепітація

 

 

 

 

3.       

краніотабес

 

 

 

 

4.       

голосове тремтіння

 

 

 

 

5.       

дермографізм

 

 

 

 

6.       

жорстке дихання

 

 

 

 

7.       

симптом Пастернацького

 

 

 

 

8.       

акроціаноз

 

 

 

 

9.       

котяче муркотіння

 

 

 

 

10.   

Гаррісонова борозна

 

 

 

 

11.   

бронхіальне дихання

 

 

 

 

12.   

індекс Ерісмана

 

 

 

 

13.   

серцевий горб

 

 

 

 

14.   

коробковий звук

 

 

 

 

15.   

еластичність шкіри

 

 

 

 

16.   

перильне дихання

 

 

 

 

17.   

точка Дежардена

 

 

 

 

18.   

симптом Щоткіна—Блюмберга

 

 

 

 

19.   

верхівковий поштовх

 

 

 

 

20.   

точка Кера

 

 

 

 

21.   

симптом джгута

 

 

 

 

22.   

симптом Мюссі

 

 

 

 

23.   

шум тертя плеври

 

 

 

 

24.   

екскурсія легень

 

 

 

 

25.   

вологі хрипи

 

 

 

 

26.   

симптом щипка

 

 

 

 

27.   

емфізема

 

 

 

 

28.   

серцевий поштовх

 

 

 

 

29.   

симптом Ортнера

 

 

 

 

30.   

симптом Мерфі

 

 

 

 

 

№ 3. Дати розгорнуті відповіді на запитання:

1.Які критерії оцінювання стану дитини?

2. Як оцінити свідомість пацієнта?

3. Як оцінити положення пацієнта?

4. Як визначити стан кісткової системи?

5. Що включає у себе методика обстеження серцево-судинної системи?

6. Що таке гемограма, урограма, копрограма?

7. Що таке форма № 112?

8. Що таке форма № 003-о?

 

№ 4. Особливості написання історії розвитку дитини, історії хвороби. Історія розвитку дитини та історія хвороби як науково-методичний і юридичний документ.

 

№ 5. Написання фельдшерської історії хвороби. Завдання отримується індивідуально.

 

  1. Критерії оцінювання:

№ 2. Заповнити таблицю: 60 б.

№ 3. Дати розгорнуті відповіді на запитання: 20 б.

№ 4. Особливості написання історії розвитку дитини, історії хвороби. Історія розвитку дитини та історія хвороби як науково-методичний і юридичний документ. 20 б.

 

Максимальна кількість балів за заняття - 100

Оцінка 5 –91-100 б

Оцінка 4 – 80-90 б

Оцінка 3  - 51-79 б.

Оцінка 2 – 0 – 50 б

 

  1. Термін виконання: наступний день після заняття за розкладом.

Відповіді надіслати на електронну адресу kionolga2@gmail.com

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Група 3 Б л/с Практичне заняття № 13 Викладач Кіон О. І. Предмет Педіатрія Дата 26.11.2021 Тема Захворювання новонароджених: захворювання шкіри й пупкової ранки, сепсис. Внутрішньоутробні інфекції.

Група 3А л/с Практичне заняття № 9 Виконав студент: Викладач Кіон О. І. Предмет Педіатрія Дата 30.10.2020 Тема Вигодовування грудної дитини. Природне вигодовування

3 А с/с 26.10 Медсестринство в педіатрії